Справа № 22-ц/793/2362/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 43 Кіхтенко Н. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Скіць М. І.
22 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоСкіця М. І.
суддівОхріменко Н. І. , Качана О. В.
при секретаріОвчаренко І.С.
з участю адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7, третя особа: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про поділ майна подружжя та витребування особистого майна, -
В травні 2014 року ОСОБА_9 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7, третя особа: ПАТ КБ «Приватбанк» про поділ майна подружжя та витребування особистого майна.
Просив суд визнати за ним та відповідачкою право власності за кожним на 1/2 частину спірного майна придбаного у шлюбі, як подружжям, яке перебувало у зареєстрованому шлюбі з 20.08.2012 року по травень 2014 рік, а фактично жили однією сім»єю до 15.03.2014 року, а саме, на :
- диван, вартістю 2840 грн.,
- холодильник марки « Веко», модель DSA25020S, вартістю 2615 грн.;
- телевізор марки « Saturn», модель AF LED, вартістю 1560 грн.;
- пральну машину марки «LG «, модель F10B8ND, вартістю 3399 грн.
Всього на суму 10414 грн.
З урахуванням того, що відповідачка після припинення шлюбних відносин, без згоди позивача продала телевізор вартістю 1560 грн. та пральну машину, вартістю 3399 грн., то позивач просив це майно залишити відповідачці на загальну суму 4959 грн., а йому виділити в натурі диван вартістю 2840 грн. та холодильник марки «Веко», вартістю 2615 грн., стягнувши на користь позивача компенсацію в сумі 248 грн.
Також просив стягнути на його користь з відповідачки половину коштів, які сплачені ним самостійно після розпаду сім»ї, тобто після 15.03.2014 року, за кредитними договорами: №13121400706984, №13121400706944, №АВНОRG126230423 і на день ухвалення рішення суду, тобто на 17.07.2014 року дана сума становить 2918.97 грн.( 1/2).
Крім того просив стягнути з відповідачки на його користь половину коштів, які позивач повинен ще сплатити на кредитними договорами №13121400706984, №13121400706944 в сумі 916 грн.67 коп.
Зазначав, що оскільки при виконанні ухвали суду в порядку п.1.ч.1 ст.152 ЦПК України з його особистих речей було виявлено лише ковдру з овчини та килим (палас), то просив суд зобов'язати відповідачку повернути вказане майно, як його особисте.
Рішенням Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 липня 2014 року позов задоволено частково.
Визназнано за ОСОБА_9 і ОСОБА_7 право власності на спільно придбане ними в період шлюбу майно, визнавши за кожним право власності на 1/2 частину, та яке складається з:
-дивану, вартістю 2840 грн.;
-телевізора марки « Saturn», модель AF LED, вартістю 1560 грн.;
-пральної машини марки «LG», модель F10В8ND, вартістю 3399 грн.;
-холодильника марки «Веко», модель DSA25020S, вартістю 2615 грн.
Всього на суму 10414 грн.
Проведено поділ між вказаного спірного майна і виділено відповідачці ОСОБА_7 телевізор марки «Saturn», модель AF LED, вартістю 1560 грн., пральну машину, марки «LG», модель F10В8ND, вартістю 3399 грн., на загальну суму 4959 грн.;
ОСОБА_10 виділено у власність, шляхом володіння, розпорядження та користування холодильник, марки «Веко», модель DSA25020S , вартістю 2615 грн. та диван, вартістю 2840 грн., всього на суму 5455 грн., яке знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7, по АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 - 248 грн. різниці у вартості виділеного майна.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 компенсацію в розмірі половини (1/2) сплачених ним одноособово платежів в період 15.03. по 17.07.2014 р. по кредитних договорах:
-№13121400706984 від 14.12.2013 «Оплата частинами» карта Універсальна НОМЕР_1;
-№13121400706944 від 14.12.2013 «Оплата частинами» карта Універсальна НОМЕР_1,
-№ ABH0RG126230423 (Default),станом липня 2014 р., що становить 2918.97 грн.
Відмовлено у стягненні з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 половини коштів, що залишилося сплатити ОСОБА_10 за кредитними договорами: №13121400706984 від 14.12.2013 року «Оплата частинами» карта Універсальна № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 14.12.2013 р. «Оплата частинами» карта Універсальна № НОМЕР_2, в сумі 916 грн.67 коп.
Зобов'язано ОСОБА_7 повернути ОСОБА_10 його особисте майно: ковдру, кольорову, виготовлену з овчини, вартістю 200 грн. та килим ( палас) червоного кольору, вартістю 100 грн.,що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7
Залишено арешт на майно, накладений по ухвалі суду від 16 травня 2014 року, до виконання рішення суду по поділу даного майна.
Стягнуто з ОСОБА_7, на користь ОСОБА_9 судові витрати по справі в сумі 1231 грн. 45 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить його частково скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального, процесуального права, а саме в частині розподілу спірного майна виділивши їй телевізор марки «Saturn», модель AF LED, вартістю 1560 грн., пральну машину, марки «LG», модель F10В8ND, вартістю 3399 грн., на загальну суму 4959 грн. а позивачу холодильник, марки «Веко», модель DSA25020S , вартістю 2615 грн. та диван, вартістю 2840 грн., всього на суму 5455 грн., стягнення з неї на користь позивача компенсації в розмірі половини сплачених ним одноособово платежів в період з 15.03.2014 року по 17.07.2014 року по кредитних договорах в сумі 2918,97 грн. та стягнення з неї на користь позивача судових витрат в сумі 1231,45 грн. та ухвалити нове рішення , яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення залишити без змін.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісно власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором ( ст. 70 СК України).
Згідно із ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частина 4 ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Тобто, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.
Отже, за загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини у якому частки подружжя є рівними.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інших осіб, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 2 ст. 71 СК України).
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" N 11 від 21 грудня 2007 року до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).
Відповідно до п. 30 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України майно, яке один із подружжя відчужив, може бути враховано при поділі лише в тому випадку, якщо таке відчуження відбулося не в інтересах сім'ї чи не на її потреби.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання за позивачем та відповідачем право власності на спільно придбане ними майно в період шлюбу, визнавши за кожним право власності на ? частину, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з того, що на даний час телевізор та пральна машинка неправомірно було відчужено іншому володільцю без згоди позивача, тому є правомірною вимога, щодо виділення позивачці телевізора та пральної машинки, котрими вона розпорядилась на власний розсуд без згоди позивача.
Крім того колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вищезазначені кредитні договори створили обов'язки щодо повернення кредиту і для відповідачки та правильно стягнув з неї половину вартості погашених кредитів на користь позивача.
Також колегія суддів вважає, що у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідачки на користь позивача суд правомірно стягнув судові витрати по оплаті судового збору та витрати за надання юридичної допомоги відповідно до розміру задоволених позовних вимог навівши в рішенні відповідні розрахунки.
З огляду на викладене, судова палата вважає, що судове рішення є законним і підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7, третя особа: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про поділ майна подружжя та витребування особистого майна - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили одразу після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :