10 жовтня 2014 р. Справа № 804/12594/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Луніної О.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 серпня 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати дії Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області щодо відмови в наданні на два інформаційних запита ОСОБА_1 від 07.07.2014 р. протиправними)
- на підставі відсутності у відповідача будь-яких доказів щодо надсилання ОСОБА_1 листів на два інформаційних запита від 07.07.2014 року, визнати злочинну бездіяльність Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області щодо загального розгляду та надання відповіді на два інформаційних запита ОСОБА_1 від 07.07.2014 року у 5 денний строк;
- зобов'язати Орджонікідзевський РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області надати відповідь на два інформаційних запита ОСОБА_1 від 07.07.2014 року у встановлений законодавством 5 денний термін;
- зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідного районного управління ГУ МВС України в м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07 липня 2014 року він, на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» 2939-VI, звернувся до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області з двома інформаційними запитами. Станом на день подання позовної заяви якої-небудь відповіді від відповідача не надходило взагалі, що порушує на думку позивача його права як запитувача на отримання повної, достовірної та своєчасної відповіді щодо предмету запиту та незаконно обмежує права на доступ до інформації. Тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Ухвалою суду від 20 серпня 2014 року, відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та запропоновано відповідачу у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.
Відповідачем копія ухвали про відкриття скороченого провадження у даній адміністративній справі отримана 08 вересня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення (а.с. 11). Станом на 10 жовтня 2014 року заперечення відповідача проти позову до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07 липня 2014 року ОСОБА_1, на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» 2939-VI, звернувся до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області з двома інформаційними запитами.
Так, у першому інформаційному запиті від 07 липня 2014 року позивач просив надати йому письмову інформацію, в якій зазначити вихідний номер направлення слідчим Михайличенком М.А. ГУМВС України в Запорізькій області оригіналу судового рішення за справою №335/7702/13-к, провадження № 1кс/335/2053/2013 від 15.08.2013 року, а також інформацію щодо внесення до ЄРДД його повідомлення за ухвалою суду у справі №335/7702/13-к, провадження №1кс/335/2053/2013 від 15.08.2013 року.
Другий інформаційний запит від 07 липня 2014 року, стосувався надання письмової інформації щодо вихідного номеру направлення слідчим Михайличенком М.А. ГУМВС України в Запорізькій області оригіналу судового рішення за справою №335/9593/13-к, провадження №1кс/335/2750/2013 від 13.09.2013 року, а також внесення до ЄРДД його повідомлення за ухвалою суду у справі №335/7702/13-к, провадження №1кс/335/2053/2013 від 15.08.2013 року.
Судом встановлено, що дані інформаційні запити прийняті Орджонікідзевським РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій 07.07.2014 року за вх. № 4253 та № 4252 відповідно.
Між тим, відповіді з Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_1 до цього часу так і не отримав.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» за № 2657-XII (далі - ЗУ № 2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Визначення порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом, та інформації, що становить суспільний інтерес встановлено положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. за № 2939-VI (далі - ЗУ № 2939-VI).
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 2939-VI встановлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Інформаційний запит, з яким звертаються громадяни до розпорядників інформації в розумінні ч. 1 ст. 13 ЗУ №2939-VI повинен розглядатися згідно до вимог ЗУ за №2939-VI від 13.01.2011 року, якщо запитувана інформація не належить до інформації з обмеженим доступом в розумінні статті 6 ЗУ №2939-VI, не належить до конфіденційної інформації в силу статті 7 зазначеного Закону, а також до таємної інформації стаття 8 або службової інформації ст. 9 ЗУ №2939-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Отже, колегія суддів зазначає, що Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, на адресу якого направлено запит, є розпорядником публічної інформації.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Статтею 19 Закону №2939-VI визначається, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.
Частиною 5 ст.19 Закону передбачено, що Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно ч. 1,2 ст. 22 цього Закону передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Під час судового розгляду справи не встановлено, що запитувана ОСОБА_1 інформація віднесена до інформації з обмеженим доступом, як і не встановлено будь-яких інших обмежень для надання запитуваної інформації.
Також, суд зазначає, що жодних заперечень від відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, суду надано не було. Крім того, відповідачем не були виконані повідомлення суду про надання доказів щодо підтвердження надіслання ОСОБА_1 відповіді на його інформаційні запити, а також не надано копії витягу з журналу реєстрації запитів на отримання публічної інформації.
Отже, жодних доказів надіслання відповіді на інформаційні запити ОСОБА_1, Орджонікідзевський РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області до суду не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Орджонікідзевським РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області протиправно не були надані відповіді на інформаційні запити позивача від 07.07.2014 року, оскільки доказів зворотнього суду надано так і не було.
У зв'язку із встановленням судом порушеного права позивача, останнє підлягає відновленню, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача - Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області надати ОСОБА_1 своєчасну, повну та достовірну інформацію відповідно до предмету інформаційних запитів від 07 липня 2014 року.
Щодо вимоги позивача про визнання злочинною бездіяльність Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області з ненадання відповіді на вищевказані інформаційні запити, то суд вважає, що у задоволенні такої вимоги слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи не вчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Крім того положеннями ч. 2 ст. 152 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5)тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8)визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що нормами чинного законодавства не передбачено звернення до адміністративного суду в порядку КАС України з вимогами саме про визнання злочинною бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Орджонікіжзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області щодо ненадання відповіді на інформаційні запити ОСОБА_1 від 07 липня 2014 року.
Зобов'язати Орджонікідзевський РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області надати ОСОБА_1 своєчасну, повну та достовірну інформацію відповідно до предмету інформаційних запитів від 07 липня 2014 року.
В задоволені іншої частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя О.С. Луніна