Справа № 304/1404/14-к Провадження № 1-кп/304/99/2014
10 листопада 2014 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12014070130000426 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Перечин Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , без освіти, непрацюючої, незаміжньої (має на утриманні трьох малолітніх дітей), громадянки України, раніше не судимої
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 1, ст. 358 ч. ч. 1, 4 КК України, -
30 жовтня 2012 року обвинувачена ОСОБА_6 , з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном шляхом обману, внесла у заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг № 3425 для нарахування соціальної допомоги як одинокій матері, неправдиві відомості про те, що не проживає з особою, від якої має дитину, хоча фактично з самого народження сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала з його батьком - ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 , вела з ним спільне господарство та виховувала вказаного сина, не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, яку подала до Управління соціального захисту населення Перечинської РДА, внаслідок чого незаконно отримала соціальну допомогу як одинока мати, чим спричинила державі в особі Управління соціального захисту населення Перечинської РДА матеріальні збитки на загальну суму 5 292,30 грн., за що кримінальна відповідальність передбачена ст. 190 ч. 1, ст. 358 ч. ч. 1, 4 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчинених злочинах визнала повністю, щиро розкаялася та показала, що близько трьох років проживає в АДРЕСА_1 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_8 , з яким виховують спільних дітей - сина ОСОБА_7 та доньку ОСОБА_9 . Крім того, в неї є ще одна дитина від попереднього чоловіка, а саме син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, у жовтні 2012 року після народження сина ОСОБА_7 , вона звернулася до Управління соціального захисту населення Перечинської РДА та подала заяву про оформлення соціальної допомоги одинокій матері. Вказану заяву їй допомагала заповняти знайома жінка, яка проживає в с. Лумшори Перечинського району, оскільки вона не писемна, а вона лише відповідала на запитання з анкети та підписала її, де вказала про те, що є матір'ю одиначкою і з батьком дитини не проживає, тоді як батько дитини ОСОБА_8 проживав з ними, вони вели спільне господарство та виховували їхніх спільних дітей і її дитину від попереднього чоловіка. Заповнену заяву вона подала до Управління соціального захисту населення, де також усно повідомила працівникам, що не проживає з батьком дитини. Так вчинила, оскільки хотіла отримати кошти як одинока мати, про що щиро жалкує, просить звільнити її від покарання по амністії.
З урахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_6 в інкримінованих їй злочинах і кваліфікує її дії за ст. 190 ч. 1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); за ст. 358 ч. 1 КК України, як підроблення офіційного документу, який видається установою і надає права, з метою використання його підроблювачем, а також за ст. 358 ч. 4 КК України як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної і обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_6 вчинила злочини невеликої тяжкості.
Як особа ОСОБА_6 по місцю проживання характеризується позитивно.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні трьох малолітніх дітей.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій, суд не знаходить.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано її дії.
При призначенні покарання ОСОБА_6 за сукупністю злочинів згідно ст. 70 ч. 1 КК України суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Разом з цим, вирішуючи питання відносно заявленого обвинуваченою та її захисником клопотання про застосування відносно такої амністії на підставі п. «в» ст. 1 Закону України №1185 - VII «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до вимог ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного й додаткового покарань.
Згідно ч. 2 ст. 86 КК України законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» суд, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
У відповідності до вимог ст. 10 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» рішення про застосування чи не застосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів справи.
Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року зі змінами внесеними Законом України № 1246-УІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» від 06 травня 2014 року звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Отже, оскільки ОСОБА_6 вчинила зазначені злочини до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» і на день набрання ним чинності мала малолітніх дітей щодо яких вона не позбавлена батьківських прав, тому суд вважає, що до обвинуваченої слід застосувати амністію.
Строк застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання закінчився 08 вересня 2014 року.
Речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. 368 КПК України, с у д, -
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.1, ст. 358 ч. ч. 1, 4 КК України і призначити:
- за ст. 190 ч. 1 КК України - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. штрафу;
- за ст. 358 ч. 1 КК України - 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. штрафу;
- за ст. 358 ч. 4 КК України - 510 (п'ятсот десять) грн. штрафу.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185 - VII від 08 квітня 2014 року зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» № 1246-УІІ від 06 травня 2014 року ОСОБА_6 від призначеного покарання за даним вироком - звільнити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1