311/3864/14-ц
12.11.2014 Номер провадження № 2/311/1277/2014
12 листопада 2014 року місто Василівка
Суддя Василівського районного суду Запорізької області Задорожко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області, колишнього прокурора Токмацької міжрайонної прокуратури ОСОБА_2, судді Чергнігівського районного суду Запорізької області Ломейка В.В., про відшкодування шкоди, завданої в результаті незаконного притягнення до кримінальної відповідальності,
До Василівського районного суду за визначеною апеляційним судом Запорізької області підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області, колишнього прокурора Токмацької міжрайонної прокуратури ОСОБА_2, судді Чергнігівського районного суду Запорізької області Ломейка В.В., про відшкодування шкоди, завданої в результаті незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 неодноразово уточнювалися позовні вимоги, останнє уточнення позовних вимог відбулося ОСОБА_1 шляхом подання до Чернігівського районного суду Запорізької області заяви, зареєстрованої вказаним судом 09 вересня 2014 року. В зв'язку з тим, що апеляційним судом матеріали вказаної справи направлені до Василівського районного суду Запорізької області для вирішення питання про відкриття провадження, судом прийнято до уваги в якості позовної заяви саме заяву ОСОБА_1, зареєстровану Чернігівським районним судом 09.09.2014 (т.с. № 2, а.с. 175-176).
Ухвалою суду від 23 жовтня 2014 року, в зв'язку з недоліками, заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків терміном не більше п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
Вказаною ухвалою суду визначено, що в порушення вимог ч.2 ст. 119 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, що підтверджують вказані ним в позовній заяві обставини, зокрема:
1. застосування до ОСОБА_1 незаконних дій в т.ч.:
а.) наявність «замовного» обвинувачення відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину;
б) безпідставне задоволення суддею Глянь С.І. клопотання державного обвинувача Чернігівської районної прокуратури Запорізької області про призначення судово-психіатричної експертизи підсудного ОСОБА_1;
в) незаконне видалення підсудного ОСОБА_1 із зали суду на весь час слухання справи;
г) невиконання не скасованої постанови Василівського районного суду про призначення судової експертизи договору від 21.05.2001;
д) відмову в огляді в судовому засіданні речових доказів, не призначення додаткового розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1;
е) залишення суддями Василівського районного суду, Токмацького районного суду, Чернігівського районного суду без розгляду скарг підсудного ОСОБА_1 під час судового розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1;
2. спричинення позивачу вищевказаними діями глибоких моральних страждань;
3. неможливість позивача за час перебування під слідством займатися наданням юридичної допомоги, охороною, приватним розшуком, будівельними роботами в містах Москва та Київ, а також містах Королівства Іспанія та розмір завданих йому внаслідок цього збитків в сумі 43 496 грн.;
4. понесення витрат, пов'язаних з розглядом судом кримінальної справи (явки позивача до суду);
5. факт відмови вручення позивачу слідчими прокуратури постанови про розмір та порядок відшкодування збитків, завданих позивачу, як виправданій особі.
За змістом вимог ч. 2 ст.. 119 ЦПК України, докази, що підтверджують вказані позивачем в позовній заяві обставини повинні міститися саме в позовній заяві і ні в якому іншому документі.
Крім того, в ухвалі було зазначено, що в порушення вимог ЦПК України, позивачем в позовній заяві не зазначено ім'я (найменування) відповідача(чів), їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Однак, в порушення вимог діючого законодавства, позивачем на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, не направлено уточнену позовну заяву із зазначенням доказів, що підтверджують вказані ним в позовній заяві обставини та не зазначений(ні) відповідач (і). Направлена позивачем на адресу суду скарга зводиться, по суті, до незгоди позивача з ухвалою суду від 23.10.2014 та яку не можна розцінювати, як усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.
В зв'язку з викладеним, суд вважає, що у встановлений судом строк, позивач вимоги, визначені статтею 119 ЦПК України не виконав, а тому вважає необхідним винести ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та повернення позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 121, ст.ст. 208-210 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області, колишнього прокурора Токмацької міжрайонної прокуратури ОСОБА_2, судді Чергнігівського районного суду Запорізької області Ломейка В.В., про відшкодування шкоди, завданої в результаті незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області ОСОБА_3