Справа № 303/6326/14-ц
2/303/3382/14
Ряд стат звіту № 26
Іменем України
11 листопада 2014 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого - судді Морозової Н. Л.
при секретарі Ільчак Р. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „Приватбанк" в особі представника за довіреністю Сафір Ф. О. до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Представник ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступника ЗАТ КБ «ПриватБанк», (далі Банк) звернувся в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу за кредитним договором МКАWGK00000084 від 03.03.2005 року в розмірі 14 031,96 доларів США, що за курсом 13.89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.08.2014 року складає 194 903,92 гривень та судові витрати у справі.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 03.03.2005 року отримала кредит у розмірі 11 145,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування у розмірі 1,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк дії договору до 02.03.2015 року. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, станом на 27.08.2014 року виникла заборгованість в розмірі 14 031,96 доларів США в т. ч. 2 860,96 доларів США - сума основного боргу, 2 214,34 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2 272,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом та 6 684,66 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Боржник ухиляється від сплати заборгованості в добровільному порядку.
Представник позивача, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві. У випадку неявки відповідача з винесенням заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся, в порядку ст. 74 ЦПК України, тобто повідомлений належним чином (наявне повідомлення). Заперечення на позов не подав, заяви про розгляд справи у його відсутності також.
Зі згоди позивача, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_3, згідно умов кредитним договором МКАWGK00000084 від 03.03.2005 року, отримала «споживчий кредит для придбання житла в розстрочку» у розмірі 11 145,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 1,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк дії договору до 02.03.2015 року (а.с 8,9).
Пунктом 1.1. даного договору передбачено, що погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, який приймається період з «20» по «25» число кожного місяця.
Відповідно до умов п.п.2.2.7 пункту 2.2 розділу 2 Кредитного договору, позичальник взяла на себе зобов'язання - погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування Кредитом відсотки, комісію в неустойку (пеню), не пізніше дати, зазначеної в повідомленні Банку, передбаченому п. п. 2.3.1, 2.3.2. даного Договору.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № МКАWGK00000084 від 03.03.2005 року вбачається, що останній платіж по погашення відсотків здійснювався 22.09.2008 року. З наданого позивачем розрахунку заборгованості не вбачається порядок здійснення платежів по кредиту та порядку виникнення заборгованості по кредиту, на яку посилається позивач..
При цьому позивач посилається на те, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, станом на 27.08.2014 року виникла заборгованість в розмірі 14 031,96 доларів США в т. ч. 2 860,96 доларів США - сума основного боргу, 2 214,34 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2 272,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом та 6 684,66 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Боржник ухиляється від сплати заборгованості в добровільному порядку.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок. У відповідності ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. На підставі ст. 625 ЦК Ураїни, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.
Згідно з п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» кошти, які надані кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції є споживчим кредитом. (Офіційне тлумачення положень пункту 23 статті 1 див. в Рішенні Конституційного Суду № 15-рп/2011 від 10.11.2011}
Споживчий кредит - кредит, який надається як у національній, так і в іноземній валютах фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
Суб'єктами споживчого кредитування є фізичні особи (позичальники)" а в особі кредитора виступають банки, інші кредитні установи (ломбарди, пункти прокату тощо). Між банком та населенням може існувати й посередник, наприклад, торговельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту не змінюється.
Об'єктом кредитування є витрати, пов'язані з задоволенням поточного попиту населення, в тому числі придбання товарів в особисту власність
Таким чином, ОСОБА_3 отримала споживчий кредит (на придбання житла у розстрочку), як вбачається з п.1.1.Договору кредиту № МКАWGK00000084 від 03.03.2005 року.
Відповідно до п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється, зокрема, вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
У п.31 Постанови Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», вказано, що враховуючи положення п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у справах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Отже, зважаючи на те, що право вимоги за кредитом ОСОБА_3 у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло 25 жовтня 2008 року - (кінцевий термін щомісячний період сплати повернення кредиту), а Банк як кредитор звернувшись до суду 03 жовтня 2014 року, пропустив строк позовної давності.
Враховуючи, що ОСОБА_3 отримала саме «споживчий кредит» та те, що строк давності за вимогами позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором минув за 2 роки і 11 місяців до дати подачі позовної заяви, суд застосовує до даних правовідносин приписи закону, що регламентують наслідки спливу позовної давності.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. (Пунктом 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»)
Враховуючи вищевикладене та застосовуючи строк позовної давності суд відмовляє ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позову.
Керуючись ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 205, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд заочно -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „Приватбанк" в особі представника за довіреністю Сафір Ф. О. до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Морозова Н. Л.