22-ц/775/22/2014(м)
265/2531/13-ц
Головуючий у 1 інстанції Адамова Т.С.
Категорія 27 Доповідач Песоцька Л.І.
Іменем України
09 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Песоцької Л.І.
Ткаченко Т.Б., Мальцевої Є.Є.
при секретарі Костомановій А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2013 року,
У квітні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 25 липня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3899 гривень зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком до 22 травня 2008 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 11 березня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 43048,92 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 483,58 гривень, за процентами за користування кредитом - 13936,71 грн., за комісією - 194,96 гривень; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 25907,53 грн. та штрафів - 500,00 грн. і 2026,14 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 23949 грн. 05 коп., а саме: за кредитом - 483,58 грн., за процентами за користування кредитом - 13936,71 грн., за комісією - 194,96 грн., пеню в сумі 7307,66 грн. та штраф - 2026,14 грн. і відшкодування витрат на судовий збір у розмірі 239,49 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування того, що позивачем пропущено строк позовної давності і заявлено вимоги про одночасне стягнення пені та штрафу.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 у четвертий раз не з'явився у судове засідання, про розгляд справи повідомлений (а.с. 91-92).
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 303-1 ЦПК України про строки розгляду справ апеляційним судом, колегія суддів розглядає справу за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № МRХRF103010173 від 25 липня 2007 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_3 було надано кредит в сумі 3899 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком до 22 травня 2008 року (а.с.4).
Погашення кредитної заборгованості згідно з умовами договору здійснюється в такому порядку: щомісяця з 20 по 24 число кожного місяця відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 496,57 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі Умови), з якими відповідач був ознайомлений під підпис (а.с.5-8).
Згідно із заявою відповідача та п. 4.2 Умов при порушенні зобов'язань із погашення кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 10% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом (а.с.4 зв.).
Зобов'язання за кредитним договором позивач виконав. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за заявою Банку судовим наказом Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2008 року з ОСОБА_3 на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 13 лютого 2008 року в сумі 5371,55 грн. і відшкодування судових витрат в сумі 41,86 грн., а всього 5413,41 грн. (а.с. 23). 14 грудня 2010 року ОСОБА_3 сплачено банку 5413,41 грн. (а.с. 22).
Станом на 11 березня 2013 року заборгованість відповідача становить: за кредитом - 483,58 грн., за процентами за користування кредитом - 13936,71 грн. (120% річних), за комісією - 194,96 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 25907,53 грн. і штраф у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 2026,14 грн. (процентна складова), а всього 43048,92 грн.
Частково задовольняючи позов, суд виходив із того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплаті відсотків та комісії, але є підстави для зменшення пені і відмови у стягненні штрафу (фіксованої частини).
Перевіряючи обґрунтованість та законність ухваленого рішення, колегія суддів вважає, що є підстави для зміни рішення суду.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У зв'язку з порушенням виконання умов кредитного договору станом на 11 березня 2013 року у відповідача виникла заборгованість: 483,58 грн. - за кредитом; 13936,71 грн. - за процентами за користування кредитом (з вересня 2007 року проценти нараховувались у розмірі 120% річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом), 194,96 грн. - за комісією за користування кредитом, 25907,53 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. штраф (фіксована частина); 2026,14 грн. - штраф (процентна складова), а всього на 43048,92 грн.
Тому висновок суду про неналежне виконання ОСОБА_3 кредитного зобов'язання і існування заборгованості є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
У заяві ОСОБА_3 на отримання кредиту вказано, що він ознайомлений та згодний з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» (Стандарт), які були надані йому у письмовій формі, і згодний з тим, що його заява про надання кредиту разом із запропонованими Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») Стандарт), Тарифами складає між ним та Банком кредитно-заставний договір (а.с.4 зв.).
Згідно з п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), затверджених наказом ЗАТ КБ «ПриватБанк» № 1897 від 22 грудня 2006 року і діючих на час укладення кредитного договору, позовна давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентами за користування ним, пені та штрафу встановлена тривалістю в п'ять років.
Встановлено, що 14 березня 2008 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за даним кредитним договором в сумі 5371,55 коп. (а.с. 23); 14 грудня 2010 року відповідач у погашення заборгованості сплатив банку 5413,41 грн. (а.с. 22). До суду з даним позовом позивач звернувся у квітні 2013 року, тобто до перебігу строку загальної позовної давності.
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності за спірними вимогами.
Незгода відповідача з даним висновком спростовується матеріалами справи і не відповідає положенням ст. 259, 264 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання; має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного гронового зобов'язання, а й від часу такого невиконання.
Тобто, пеня та штраф є різними видами неустойки як засобу юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Згідно з п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п. п. 3.2.2, 3.2.3 даних Умов Банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.
Згідно п. 5.3 Умов при порушенні позичальником строків платежу по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про застосування до нього за одне і те ж порушення двох видів відповідальності не можуть бути взяті до уваги, оскільки зі змісту укладеного між сторонами договору стягнення неустойки та штрафу передбачено за різні порушення договірних зобов'язань.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Тобто, кредитним договором встановлено п'ятирічний строк позовної давності для звернення до суду, але пеня стягується за один рік у відповідності із ст. 258 ЦК України.
Зі справи вбачається, що відповідач тимчасово не працює, проживає з жінкою, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, має на утриманні двох неповнолітніх дітей; розмір нарахованої йому пені значно перевищує суму боргу за кредитом.
З урахуванням того, що пеня стягується за один рік і що позивачем, як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, з грудня 2010 року пеня за несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань за договором нараховувалась у розмірі 0,02% від суми простроченого платежу (а.с.3 зв.), колегія суддів вважає, що розмір пені, який має бути стягнутий з відповідача становить 1052 грн. 30 коп. (483,58 + 13936,71 +194,96 = 14615,25 х 0,02 : 100 = 2,92 х 360).
Також колегія суддів вважає неможливим погодитись з рішенням суду в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2026,14 грн.
Згідно з п. 5.3 Умов розмір штраф становить 5% від суми заборгованості. Оскільки загальний розмір заборгованості відповідача становить 15667,55 грн., з нього підлягає стягненню штраф (процентна складова) в розмірі 783,38 грн. (14615,25 + 1052,30 х 5 : 100).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 16450,93 грн., а саме: 483,58 грн. - заборгованість за кредитом, 13936,71грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 194,96 грн. - заборгованість за комісією; 1052,30 грн. - пеня і 783,38 грн. штраф.
В порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача відшкодування витрат на сплату судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2013 року змінити в частині в частині розміру пені і відшкодування витрат на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 16450 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 93 коп., а саме: 483 грн. 58 коп. - заборгованість за кредитом, 13936 грн. 71 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 194 грн. 96 коп. - заборгованість за комісією; 1052 грн. 30 коп. - пеня і 783 грн. 38 коп. - штраф, і відшкодування витрат на сплату судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді