ІМЕНЕМ України
04 червня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,
Євтушенко О.І., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року,
ПАТ АК «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, посилаючись на те, що 04 червня 2004 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та відповідачем був укладений договір № 994 на відкриття карткового рахунка та обслуговування банківської платіжної картки ВАТ АБ «Укргазбанк».
28 листопада 2007 року між ними був укладений договір про встановлення ліміту овердрафту № 13535 на вказаний картковий рахунок, за умовами якого відповідачеві на картковий рахунок був встановлений дозволений овердрафт - короткостроковий кредит в сумі 5 тис. грн строком 12 місяців зі сплатою 20 % річних за користування дозволеним овердрафтом.
Посилаючись на те, що позичальник зобов'язався повернути суму заборгованості за дозволеним та/чи недозволеним овердрафтом і сплатити відсотки за користування у строк, що не перевищує 10 календарних днів з початку місяця, наступного за звітним, але умови договору не виконав, має заборгованість станом на 08 жовтня 2013 року за овердрафтом - 907 грн 14 коп., за відсотками - 1 581 грн 30 коп., всього 2 488 грн 30 коп., позивач просив стягнути заборгованість з відповідача на свою користь.
Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ПАТ АК «Укргазбанк» просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеній нормі ухвалені у справі судові рішення не відповідають.
Суд першої інстанції відмовив у позові за пропуском позовної давності, мотивуючи тим, що між сторонами 04 червня 2004 року був укладений договір № 994 на відкриття карткового рахунка та обслуговування банківської платіжної картки ВАТ АБ «Укргазбанк».
28 листопада 2007 року між сторонами укладено договір про встановлення ліміту овердрафту № 13535 на вказаний картковий рахунок строком 12 місяців.
Відповідач мав погасити заборгованість за договором про встановлення ліміту овердрафту не пізніше 28 листопада 2008 року, тобто відлік позовної давності рахується з наступного дня після невиконання відповідачем зобов'язання.
До суду позивач звернувся у листопаді 2013 року.
Апеляційний суд, переглядаючи справу, також зазначав, що доводи апеляційної скарги про застосування позовної давності лише за заявою відповідача, якої останній не подавав, не є підставою для скасування рішення, оскільки банком заявлено позов про повернення споживчого кредиту, а у зв'язку з урахування ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позовна давність про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від заяви сторони у спорі.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).
Отже, законодавством чітко та однозначно врегульовано, що підставою застосування позовної давності є виключно заява сторони у спорі під час розгляду справи у суді першої інстанції.
З огляду на те, що судом першої інстанції ухвалено заочне рішення, яке відповідно до процесуального закону ухвалюється в разі неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, ОСОБА_3 не мав можливості заявити клопотання про застосування позовної давності.
Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку із ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.
Заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропуском позовної давності при вирішенні таких спорів чинний ЦК України не містить.
Оскільки фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення спору, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: Н.А. Горелкіна
Є.П. Євграфова
О.І. Євтушенко
О.М. Ситнік