Ухвала від 29.10.2014 по справі 2а-870/11/1370

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 876/3405/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.

суддів Онишкевича Т.В., Кухтея Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1, третьої особи на стороні відповідача - Управління Держінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,

встановив:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 28 000 гривень.

Зазначає, що відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» позивач понинен сплатити податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, оскільки від його імені здійснена перша реєстрація автомобіля, а податок до місцевого бюджету не надійшов.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не сплатив суму нарахованого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до місцевого бюджету, що підтверджується довідкою податкового органу. Крім того, апелянт зазначає, що на запрошення ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо розгляду питання сплати такого податку ОСОБА_1 не з'явився.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходяси з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 грудня 2008 року відповідач зареєстрував автомобіль НОМЕР_1, 1999 р.в., № кузова НОМЕР_4, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3. Відповідачем не заперечується факт реєстрації зазначеного автомобіля на його ім'я в грудні 2008 року. Судом першої інстанції встановлено, що такий податок в сумі 28000 гривень сплачений ОСОБА_1 через касу Західного ГРУ "Приватбанк", яка знаходиться в приміщенні Львівського ВРЕР УДАІ.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів з мотивів ненадходження коштів до відповідного бюджету, оскільки відповідач довів сплату такого податку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Порядок сплати даного податку до 01.01.2011 р. було врегульовано Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Відповідно до Закону «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинного в 2009 році) та до чинного Податкового кодексу України платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (тобто, збору за першу реєстрацію транспортного засобу) є юридичні особи, та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.

Відповідно до Закону «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинного в 2009 році) перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу, а фізичні особи-платники податку зобов'язані пред'явити органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, що діють на день сплати. У разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.

Державна реєстрації транспортних засобів на час виникнення спірних правовідносин регулювалась Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998р. N1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок». Пунктом 8 цих правил визначено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінки його вартості, яка провадиться спеціалістом.

Відповідно до Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них", затвердженої наказом МВС № 379, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату, час здійснення касової операції, а також підпис банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

З вищенаведеного вбачається, що безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, такий податок сплачується до реєстрації, а не після.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи електронного витягу з бази даних УДАІ ГУМВС України у Львівській області, ОСОБА_1 сплатив суму податку - 28 000 гривень, дата операції - 16.12.2008 року, дата перерахування - 17.12.2008 року, рахунок на який перераховано кошти - 33218808700006, операція проведена касиром - ОСОБА_2

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає доведеним той факт, що 16 грудня 2008 року відбулася сплата ОСОБА_1 податку в сумі 28000 гривень за реєстрацію транспортного засобу IVECO DAILY59.12, д.н.з. НОМЕР_2, 1999 р.в., № кузова НОМЕР_4.

Доводи апелянта про несплату відповідачем суми такого податку лише з мотивів ненадходження коштів до відповідного бюджету є недоведеними і безпідставними.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі № 2а-870/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді Т.В. Онишкевич

Р.В. Кухтей

Попередній документ
41316499
Наступний документ
41316501
Інформація про рішення:
№ рішення: 41316500
№ справи: 2а-870/11/1370
Дата рішення: 29.10.2014
Дата публікації: 13.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; збору за першу реєстрацію транспортного засобу