05 листопада 2014 рокум. Ужгород№ 807/3154/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
при секретарі Лумей В.Г.,
за участю:
позивача: Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - не з'явився,
відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
В судове засідання позивач не з'явився та не забезпечив явку свого представника, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, а відтак згідно ст. 35 КАС України сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.
У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зареєстрований Великоберезнянського районною державною адміністрацією Закарпатської області за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.
Станом на 24.09.2014 року за відповідачем по платежу НОМЕР_2 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" рахується податковий борг у розмірі 2157,22 грн.
Вищевказана заборгованість до бюджету виникла у зв'язку з наступним.
ФОП ОСОБА_1 було самостійно задекларовано шляхом подання податкової декларації № 909129013 від 07.04.2014 року про майновий стан та доходи за 2013 року, відповідно до якої задекларований відповідачем податок з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету становить 1329.84 грн. та розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають до бюджету у наступному за звітним році становить 332,46 грн. (щоквартально). Проте самостійно визначена сума до сплати у розмірі 1329,84 грн. залишається непогашеною у розмірі 1159,84 грн., також несплаченими є авансові платежі з податку на доход фізичних осіб у розмірі 997,38 грн. за три квартали 2014 року.
Станом на 24.09.2014р. заборгованість відповідачем не погашена, сума заборгованості по авансових платежах з податку на доходи фізичних осіб становить 2157,22 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до Держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
П. п. 16.1.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -УІ (із змінами та доповненнями) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до п. 57.3 ст.57 ПК у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3 6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.
Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. П.59.4 цієї ж статті встановлено, що податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою ліквідації заборгованості, Ужгородською ОДПІ було вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 597-07 від 16.01.2014 року, з вимогою термінового погашення заборгованості.
Однак, відповідачем не проведено ніяких заходів щодо погашення заборгованості.
Відповідно до пп. 102.4. ст.102 Податкового Кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102,1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Нормами п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 цього Кодексу).
Приписами пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Несплата відповідачем вищевказаної суми до бюджету держави тягне за собою недоотримання державою коштів, які в подальшому спрямовуються на фінансування державних економічних та соціальних програм.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-
Позов Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 2157,22 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят сім гривень двадцять дві копійки) по платежу НОМЕР_2 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування".
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяП.П. Микуляк