10 листопада 2014 р. Справа № 79169/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю представника відповідача: Лушанець М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарко» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарко» про стягнення боргу,-
16.01.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку з юридичних осіб в сумі 3230 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб, визначеного податковими повідомленням - рішеннями.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ «Назарко» до бюджету заборгованість в сумі 3230 грн.
Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.
В апеляційній скарзі покликається на те, що неподання податкової звітності до відповідача сталося у зв'язку з припиненням у 2010 році господарської діяльності ТзОВ «Назарко».
У ході апеляційного розгляду представник апелянта Лушанець М.В. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені строки до бюджету ним не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Львівським обласним управлінням статистики, ТзОВ «Назарко» зареєстроване Камянко-Бузькою районною державною адміністрацією як юридична особа 29.09.1992 року.
30.09.1992 року дане підприємство взято на облік платника податків в органах державної податкової служби.
Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій щодо ТзОВ «Назарко» не знайдено.
Згідно довідки позивача, за ТзОВ «Назарко» рахується заборгованість по сплаті єдиного податку з юридичних осіб в сумі 3230,00 грн.
Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями №0000881501/0 від 15.07.2011 року в сумі 170грн., № 0000901501/0 від 15.07.2011 року в сумі 1020 грн., № 0001371501/0 від 15.09.2011 року в сумі 1020 грн., № 0001591501/0 від 11.10.2011 року в сумі 1020 грн.
Так, податковим органом проведені камеральні перевірки своєчасності подання податкової звітності за І та ІІ квартали 2011 року, результати яких відображені в Актах № 172/15-0/19140979 від 30.09.2011 року та № 95/15-0/19140979 від 06.07.2011 року. Встановлено, що підприємством не подається податкова звітність за вказаний період.
ДПІ у Камянко-Бузькому районі виставлено відповідачу податкову вимогу №36 від 25.08.2011 року про сплату податкового зобов'язання на суму 2210 грн.
Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі ПК України), орган стягнення, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Як вбачається з п.3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №72798 від 03.07.1998 року, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
Проведеними податковим органом перевірками встановлено, що відповідачем не подавалась податкова звітність по єдиному податку з юридичних осіб за І та ІІ квартали 2011 року.
Підпунктом 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України визначено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
У зв'язку з наведеним, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку та строків подачі податкової звітності, однак, відповідач не вжив жодних заходів для сплати належних податкових зобов'язань до бюджету.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарко» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі №2а-390/12/1370- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний