Справа № 740/4813/14
Провадження № 1-кп/740/322/14
10 листопада 2014 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12014270180001470 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України,українця, з неповною загально-середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 29.05.2014 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 200 годин громадських робіт, проживаючого в АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст. 389 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 засуджений вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.05.2014 року за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт і в судовому засіданні йому було роз'яснено порядок відбуття призначеного покарання.
16.07.2014 року даний вирок надійшов на виконання до Ніжинського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції.
06.08.2014 року ОСОБА_3 було поставлено на облік кримінально- виконавчої інспекції Ніжинського району, ознайомлено з порядком та умовами відбування громадських робіт, попереджено про можливість притягнення до кримінальної відповідальності у випадку ухилення від відбування покарання. Від засудженого відібрана підписка та згідно постанови, встановлені дні явки на реєстрацію - перший та третій понеділок кожного місяця.
Цього ж дня ОСОБА_3 було видано направлення до Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» для початку відпрацювання громадських робіт з 07 серпня 2014 року.
11.08.2014, 15.09.2014 року та 08.10.2014 року до Ніжинського районного підрозділу кримінально виконавчої інспекції з КП «СЄЗ» були надані довідки в яких вказано, що ОСОБА_3 не вийшов на відпрацювання громадських робіт 11.08.2014 року, 01.09.2014 року, 02.09.2014 року, 03.09.2014 року, 04.09.2014 року, 05.09.2014 року та в період з 09.09.2014 року по 08.10.2014 року. Причини відсутності не повідомив.
Станом на 31.10.2014 року ОСОБА_3 відбув 64 години громадських робіт. Невідбута частина громадських робіт складає 136 годин.
15.09.2014 року та 22.09.2014 року за місцем проживання ОСОБА_3 були направлені виклики до Ніжинського міського підрозділу кримінально-виконавчс інспекції на 17.09.2014 року та 25.09.2014 року в зв'язку з виясненням причин невиходу на відпрацювання громадських робіт, але засуджений за викликом не з'явився.
25.09.2014 року до Ніжинського MB УМВС України в Чернігівській обласі відносно ОСОБА_3 було направлено подання про здійснення приводу на 02.10.2014 року, але привід не був виконаний у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 за місцем свого проживання був відсутній.
Станом на 31.10.2014 року ОСОБА_3 відбув 64 години громадських робіт. Не відбута частина громадських робіт складає 136 годин.
Дані обставини свідчать про те, що засуджений ОСОБА_3 , не бажаючи стати на шлях виправлення та перевиховання, не маючи наміру виконувати у вільний від роботи час безоплатні суспільно-корисні роботи, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого злочинного діяння, передбачаючи її настання, умисно, без поважних на те причин не відбув призначене йому судом покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, чим посягнув на інтереси правосуддя в частині виконання покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
При допиті в якості підозрюваного ОСОБА_3 визнав свою вину в інкримінованому йому злочині.
Вказані дії ОСОБА_3 прокурором кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, що виразились в ухиленні від відбуття громадських робіт особою, засудженою до цього покарання .
31.10.2014 року між прокурором прокуратури Ніжинської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12014270180001470, та ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання у виді обмеження волі з застосуванням вимог ст.ст.71 та 75 КК України та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди,за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання у виді обмеження волі з застосуванням вимог ст.ст.71 та 75 КК України..
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 , за якою ОСОБА_3 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні,засудити за ч.2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст.71 КК України до призначеного за даним вироком покарання повністю приєднати невідбуте покарання у виді 136 годин громадських робіт за вироком Ніжинського міськрайонного суду від 29.05.2014 року за ч.1 ст. 185 КК України, яке відповідно п.4 ч.1 ст.72 КК України відповідає 17 дням обмеження волі, і остаточно призначити покарання, у виді обмеження волі строком на один рік 17 днів .
Відповідно до ст. 75 КК України звільнитиПерсіяна ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на один рік.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів через Ніжинський міськрайонний суд з дня його проголошення .
Копію вироку після його проголошенння негайно вручити обвинуваченому і прокурору,інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1