Справа № 727/7421/14-к
Провадження № 1-кп/727/286/14
04 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілої особи - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Глушків Городенківського району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, працюючу на посаді вчителя в Чернівецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів технологічного профілю №33 Чернівецької міської ради, проживаючої АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_6 перебуваючи згідно наказу виконавчого комітету Чернівецької міської ради №738-к від 06 серпня 2012 року на посаді вчителя української мови та літератури в Чернівецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів технологічного профілю №33 Чернівецької міської ради, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою подальшого використання для незаконного заволодіння чужим майном, протягом 2012-2013 навчального року вносила завідомо неправдиві відомості в класні журнали учнів 10-Г та 9-Г класів, які являються офіційними документами згідно Наказу Міністерства освіти і науки України № 496 від 03 червня 2008 року та Наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23 червня 2000 року, про нібито відпрацювання нею в 2012-2013 навчальному році в приміщенні Чернівецького СІЗО ВДПтС України в Чернівецькій області 228 годин із уроків української мови та літератури, хоча фактично нею було відпрацьовано 9 годин.
Крім цього, ОСОБА_6 , продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на посаді вчителя, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою подальшого використання для незаконного заволодіння чужим майном, повторно, протягом 2013-2014 навчального року вносила завідомо неправдиві відомості в класні журнали учнів 10-В та 11-Г класів, які являються офіційними документами згідно Наказу Міністерства освіти і науки України № 496 від 03 червня 2008 року та Наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23 червня 2000 року, про нібито відпрацювання нею в період з вересня по листопад 2013-2014 навчального року в приміщенні Чернівецького СІЗО ВДПтС України в Чернівецькій області 72 відпрацьованих годин із уроків української мови та літератури, хоча фактично нею було відпрацьовано 5 годин.
Крім цього, ОСОБА_6 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, достовірно знаючи, що дані в класному журналі не відповідають дійсності, подала класні журнали заступнику директора із навчально-виховної роботи Чернівецької ЗОШ №33 - ОСОБА_7 для складання табелів обліку використаного робочого часу, на підставі яких їй нараховувалася заробітна плата, не повідомляючи при цьому ОСОБА_7 про те, що заняття, вказані в класному журналі в повній мірі не проводилися. Заступник директора із навчально-виховної роботи ОСОБА_7 , отримавши дані про проведені заняття ОСОБА_6 , що були вказані в класних журналах, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки, не перевіряючи фактичне проведення ОСОБА_6 занять в Чернівецькому СІЗО, склала табеля, в які внесла дані про відпрацювання вчителем ОСОБА_6 в 2012-2013 навчальному році 228 годин в приміщенні Чернівецького СІЗО ВДПтС України в Чернівецькій області та в період з вересня по листопад 2013-2014 навчального року 78 відпрацьованих годин. Після складання вказаних табелів, ОСОБА_7 підписала їх та передала на підпис директору ОСОБА_8 для затвердження.
Крім вищевикладеного, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом внесення протягом 2012-2013 навчального року до класних журналів учнів 10-Г та 9-Г класів, які являються офіційними документами та на підставі яких складаються табеля обліку використаного робочого часу, неправдивих відомостей про відпрацювання нею в приміщенні Чернівецького СІЗО ВДПтС України в Чернівецькій області 228 годин із уроків української мови та літератури за 2012-2013 навчальний рік, хоча фактично відпрацювала тільки 9 годин, ввела в оману службових осіб Управління освіти Чернівецької міської ради, що призвело до зайвого нарахування та зарахування ОСОБА_6 заробітної плати в розмірі 7862 гривні 50 копійок, що свідчить про те, що вона незаконного заволоділа коштами держави на вказану вище суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, повторно, шляхом внесення до класних журналів учнів 10-В та 11-Г класів, які являються офіційними документами та на підставі яких складаються табеля обліку використаного робочого часу, неправдивих відомостей про відпрацювання нею в приміщенні Чернівецького СІЗО ВДПтС України в Чернівецькій області 72 годин із уроків української мови та літератури за період з вересня по листопад 2013-2014 навчального року, хоча фактично відпрацювала тільки 5 годин, ввела в оману службових осіб Управління освіти Чернівецької міської ради, що призвело до зайвого нарахування та зарахування ОСОБА_6 заробітної плати в розмірі 2348 гривень 24 копійки, що свідчить про те, що вона незаконного заволоділа коштами держави на вказану вище суму.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину визнала повністю, пояснила, що обставини скоєння нею злочину вірно зазначені в обвинувальному акті та пояснила, що дійсно згідно наказу № 738-к від 06 серпня 2012 року виконавчого комітету Чернівецької міської ради працювала на посаді вчителя української мови та літератури в Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів технологічного профілю № 33, за якою було закріплено проведення занять з неповнолітніми особами в Чернівецькому слідчому ізоляторі. Вона дійсно протягом 2012-2013 навчального року в класні журнали внесла дані про те, що відпрацювала 228 годин, передбачені навчальним планом з уроків української мови та літератури в Чернівецькому слідчому ізоляторі, відпрацювала з учнями весь навчальний план і матеріал, однак уроки в деяких випадках були проведені не повні 45 хвилин, а в деяких випадках не проводила в зазначені дні уроки, хоча потім навчальний матеріал давався учням, і як виявилось потім, ці години не були зараховані, зарахували лише 9 годин. Таким же чином було і протягом вересня-листопада 2013-2014 навчального року, в класні журнали внесла, що відпрацювала 72 години, а зарахували лише 5 годин. Ці класні журнали щомісячно вона надавала завучу, яка з них вносила дані про відпрацьовані нею години в табелі робочого часу, на підставі яких управлінням освіти Чернівецької міської ради їй була нарахована і виплачена заробітна плата. У неї виникла переплата по заробітній платі за 2012-2013 навчальний рік в сумі 7862 грн. 50 коп., за 2013-2014 навчальний рік в сумі 2348 грн. 24 коп. Вона повністю відшкодувала спричинену її діями матеріальну шкоду, повернула цю зайво отриману зарплату. Визнала, що фактично вносила неправдиві дані в класні журнали, чим ввела в оману керівництво школи та працівників управління освіти Чернівецької міської ради, що стало підставою для незаконного нарахування їй заробітної плати. Щиро розкаюється в скоєному, запевнила суд, що більше такого вчиняти не буде, матеріальну шкоду спричинену своїми протиправними діями вона повністю відшкодувала.
Заявила клопотання про застосування до неї амністії згідно ст.1 п. «є» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, оскільки у неї на утриманні знаходиться батько ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скоєні нею вперше злочини відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості.
Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 показав суду, що ОСОБА_6 визнала свою провину та добровільно повернула всі кошти, які були їй зайво нараховані Матеріальних претензій до неї немає.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підтверджується вина обвинуваченої ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 ч.2 КК України, як підроблення з метою використання інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, ст.358 ч.3 КК України як підроблення з метою використання інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, вчинене повторно, ст.358 ч.4 КК України як використання завідомо підробленого документа, ст.190 ч.1 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману; ст.190 ч.2 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно та її дії за цими статтями кваліфіковано вірно.
При призначенні покарання, суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєні обвинуваченою кримінальні правопорушення належить до злочинів невеликої та середньої тяжкості
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння слідству, повністю відшкодувала збитки.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує, що обвинувачена раніше не судима, вину свою визнала, по місцю роботи та проживання характеризується позитивно, її вік, на обліку в облпсихлікарні та наркодиспансері не перебуває, збитки завдані злочином відшкодовані, здійснює догляд за батьком, який є пенсіонером та учасником війни.
Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, їй слід призначити покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, це покарання у вигляді штрафу в дохід держави, в тому числі при призначенні покарання за ст. 358 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України перейти до іншого більш м'якого покарання у вигляді штрафу.
Разом з цим, під час судового розгляду обвинувачена заявила клопотання про звільнення її від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки на день набрання ним чинності вона має на утриманні батька, інших працездатних дітей у нього не має.
Відповідно до п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнанні інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що ОСОБА_6 вчинила злочини в період з 2012 року по листопад 2013 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, її дії підлягають кваліфікації за ст.ст.358 ч.2, 358 ч.3, 358 ч.4, 190 ч.1, 190 ч.2 КК України, які передбачають покарання саме суворе до п'яти років позбавлення волі, що згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості, у неї на утриманні знаходиться батько ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого інших працездатних дітей не має, дала згоду на звільнення її від відбування покарання по амністії, обставин, які виключають застосування до неї амністії згідно ст.8 зазначеного Закону, не встановлено, а тому на підставі ст.1 п. «є» Закону України «Про амністію у 2014 році» її належить звільнити від відбування призначеного покарання.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 371-374, 395 КПК України, Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію у 2014 році», суд,-
ОСОБА_6 визнати винною за ст.ст.358 ч.2, 358 ч.3, 358 ч.4, 190 ч.1, 190 ч.2 КК України та призначити їй покарання:
- за ст.358 ч.2 КК України штраф в дохід держави в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень;
- за ст.358 ч.3 КК України з застосуванням ст.69 КК України штраф в дохід держави в розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень;
- за ст.358 ч.4 КК України штраф в дохід держави в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ст.190 ч.1 КК України штраф в дохід держави в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ст.190 ч.2 КК України штраф в дохід держави в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання призначених покарань остаточно ОСОБА_6 призначити покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.
Звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі ст.1 п. «є» Закону України «Про амністію у 2014 році».
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта при проведенні судово-економічної експертизи № 90-А в сумі 2808 гривень 96 копійкок.
Речові докази: документи, долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в цих матеріалах.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб починаючи з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
СУДДЯ: ОСОБА_11