"23" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/44627/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Борисенко І.В.,
Юрченко В.П.,
секретар: Бовкун В.В.,
за участю представника Генеральної прокуратури України - Бараненка І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва (далі - Прокурор) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Ніжинського міжрайонного прокурора Чернігівської області (далі - Міжрайонний прокурор) до Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - РДА), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Салсофі Корпорейшн» (далі - Товариство), голова Чернігівської обласної державної адміністрації Хоменко Володимир Миколайович (далі - Голова ОДА),
про визнання незаконними та скасування розпоряджень,
У жовтні 2011 року Міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування розпорядження РДА № 400 від 28.11.2005 року (далі - Розпорядження № 400) щодо затвердження проекту відведення земельних ділянок несільськогосподарського призначення, загальною площею 1,0 га, на території Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області для продажу на земельних торгах (через проведення конкурсу) та затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельних ділянок, а також розпорядження РДА № 12 від 18.01.2006 року (далі - Розпорядження № 12) про продаж Товариству двох земельних ділянок несільськогосподарського призначення, загальною площею 10 000 м.кв., які також розташовані на території Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, для комерційного використання.
Зазначено, що земельні ділянки, на які був виготовлений проект відведення для продажу на земельних торгах, відносилися до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується листом Управління Держкомзему у Ніжинському районі Чернігівської області від 24.03.2011 року та інформацією Головного управління Держкомзему у Чернігівській області від 31.03.2011 року.
11 січня 2013 року постановою Чернігівського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Розпорядження № 400 та № 12 визнані незаконними.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
6 серпня 2013 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.
Прокурор звернувся з касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.06.2005 року РДА прийняла розпорядження № 205 щодо затвердження акту обстеження земельних ділянок на території Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 5.05.2005 року та переведення 1,5 га ріллі до земель несільськогосподарського призначення із них: 1,0 га - відпрацьований піщаний кар'єр, 0,5 на - відкриті землі з незначним рослинним покровом.
28 листопада 2005 року РДА прийняла Розпорядження № 400 щодо затвердження проекту відведення земельних ділянок несільськогосподарського призначення, загальною площею 1,0 га, для продажу на земельних торгах через конкурс та затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельних ділянок, а 18 січня 2006 року РДА прийняла Розпорядження № 12 про продаж Товариству двох земельних ділянок несільськогосподарського призначення, загальною площею 10 000 м.кв., розташованих на території Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, для комерційного використання, при умові залучення до роботи на майбутніх підприємствах в першу чергу безробітних жителів с. Галиця Ніжинського району Чернігівської області та сприяння поліпшення соціального розвитку села.
31 березня 2011 року Міжрайонним прокурором до РДА були внесені протести щодо скасування Розпоряджень № 400 та № 12, з підстав невідповідності вимогам законодавства.
15 вересня 2011 року першим заступником начальника Головного управління Деркжомзему у Чернігівській області внесені для розгляду протести були відхилені.
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Згідно з ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.
Суд апеляційної інстанції прийшов до передчасного висновку, що відповідно до листів управління Держкомзему у Ніжинському районі Чернігівської області № 06-17/341 від 24.03.2011 року та Головного управління Держкомзему у Чернігівській області № 02/1694 від 31.03.2011 року спірні земельні ділянки є землями сільськогосподарського призначення, оскільки відповідно до листа управління Держкомзему Ніжинського району Чернігівської області від 21.12.2012 року розпорядження щодо віднесення земельних ділянок до тієї чи іншої категорії та про зміну їх цільового призначення не приймалися.
Суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили чи належали до 2005 року спірні земельні ділянки до земель сільськогосподарського призначення, а з 2005 року до земель несільськогосподарського призначення, витяг з бази даних Державного земельного кадастру щодо їх належності не був витребуваний і належна правова оцінка встановленим обставинам не була надана.
Оскільки, суди попередніх інстанцій не встановили всі обставини у справі, постанова окружного адміністративного суду та постанова апеляційного адміністративного суду підлягають скасуванню з направленням адміністративної справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.
Колегія суддів прийшла до висновку, що постанови першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, адміністративна справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.
Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року скасувати, адміністративну справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: Сірош М.В.
Борисенко І.В.
Юрченко В.П.