Справа № 22-ц/796/12598/2014 Головуючий у 1-ій інстанції - Цимбал І.К.
Доповідач - Шахова О.В.
5 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Шахової О.В.
суддів: Головачова Я.В., Соколової В.В.
при секретарі: Колотілову О.О.
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 4 вересня 2014 року
в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експортний центр» до ОСОБА_2, третя особа: об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Заріччя Урлівська 34-А», про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
В квітні 2014 року ТОВ «Перший український експортний центр» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачазаборгованості за житлово-комунальні послуги на загальну суму 1346 грн. та вказувало, що відповідач будучи власникомквартири АДРЕСА_1, в порушення норм діючого законодавства не виконуваласвоїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за користування зазначеною квартирою та за надані комунальні послуги, внаслідок чого у період з 01.10.2012 року по 14.02.2013 року утворилась заборгованість, яка становить 1346 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 4 вересня 2014 року позов ТОВ «Перший український експортний центр» задоволено та стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_2 заборгованість по квартплаті та платі за житлово-комунальні послуги у розмірі 1346 грн.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову зазначаючи, що суд не звернув увагу на те, що позивач не довів факт правонаступництва, наявності відносин з відповідачем. Також в матеріалах справи відсутні дані, які вказують про надання позивачем відповідних послуг.
В судове засідання суду апеляційної сторони та інші особи, які беруть участь у розгляді справи не з'явились, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомили.
Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін, або інших осіб,які беруть участь у справі,належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Статтями 20, 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 є власником, зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою Форми № 3 від 28.04.2014 року та довідкою ГУЖЗ КМДА від 16.09.2011 року (а.с.4).
ТОВ «ПУЕЦ» виконувало покладені на нього обов'язки щодо надання житлово-комунальних послуг. Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати за отримані житлово-комунальні послуги належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, у неї перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2012 року по 14.02.2013 року, яка становить 1346 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Установивши, що відповідачі несвоєчасно та не в повному обсязі оплачували надані позивачем житлово-комунальні послуги, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ТОВ «ПУЕЦ» про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 1346 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ТО «ПУЕЦ» суд першої інстанції виходив з їх доведеності та з того, що відповідач не сплачувала кошти за надані послуги, а неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати надані послуги.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами не укладений договір про надання житлово-комунальних послуг, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для відмови у стягненні заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.
Посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження надання ним житлово-комунальних послуг відповідачу, а також того, що вона їх не отримувала, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема договорами про надання житлово-комунальних послуг, рахунками на сплату за житлово-комунальні послуги, рахунком-попередженням, довідками ТОВ «ПУЕЦ» щодо розміру заборгованості відповідача по оплаті житлово-комунальних послуг (а.с. 3, 44-46, 49-51, 52-53).
Також є необґрунтованим посилання ОСОБА_2 на те, що ТОВ «ПУЕЦ» не доведено факт правонаступництва, оскільки на підтвердження вказаної обставини позивачем в суді першої інстанції надано Витяг № 3 з протоколу засідання правління ПАТ «Київміськбуд»від 15.08.2012 року № 29 (а.с. 7); наказом ТОВ «ПУЕЦ» №2/1 від 01.10.2012 року; Актом приймання-передачі на баланс обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 від 1.10.2012 року (а.с. 9-10); довідкою з ЄДРПОУ АА №1011643 (а.с 54); Актом приймання-передачі на баланс обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 від 14.02.2013 року (а.с. 55-57).
Інші доводи не відносяться до тих, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже відсутні передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 4 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді