Ухвала від 01.09.2014 по справі 11/796/589/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа: 11/796/589/2014 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

Зазначеною постановою суду кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України направлена прокурору Шевченківського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що ОСОБА_6 предявлене неконкретне обвинувачення, чим порушено його право на захист, а також по справі залишилися не з'ясованими обставини, що мають істотне значення та суттєво впливають на прийняття правильного рішення, виявлено ряд суперечностей, яким слідчий не дав належної оцінки й не усунув їх. Суд вважає, що у зв'язку з порушенням органом досудового слідства кримінально-процесуального закону, неповнотою та неправильністю досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, справа, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій підлягає направленню на додаткове розсування, під час якого слідчим органам необхідно встановити усі обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, що мають істотне значення у справі, про які йде мова в мотивувальній часині постанови суду, перевірити та дослідити юридичну природу цивільних правовідносин та спричинення тяжких наслідків, з'ясувати питання про доведеність наявності збитків, заподіяних ОСОБА_7 , обставини реальності заподіяння шкоди та її причинно-наслідковий зв'язок із діями ОСОБА_6 , провести виїмку документів бухгалтерського обігу та бухгалтерську експертизу господарської діяльності ТОВ "Лакі-моторс", встановити, на якій саме підставі ОСОБА_8 та Шеремет провели відчуження автомобіля "Тойота РАВ-4" ПГО "Омега-автоцентр" та чи була проведена оплата цього автомобіля, а також виконати інші слідчі та оперативні заходи, зібрання та оцінки доказів, які підтверджували б або спростовували обвинувачення.

На дану постанову суду подана апеляція прокурором, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, який посилаючись на невідповідність постанови суду фактичним обставинам справи, просить її скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

При цьому, зазначає, що прокурором вже було оцінено усі зібрані по справі докази щодо вчинення ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України та у їх сукупності надано оцінку, яка належним чином та у відповідності до вимог ст. 228-230 КПК України 1690 року викладена у обвинувальному висновку.

Крім того, посилається на те, що всі недоліки досудового слідства, зазначені у постанові суду, при необхідності суд міг усунути в судовому засіданні шляхом ретельного допиту підсудного, свідків, витребування необхідних документів, а також шляхом надання доручень, в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року, однак, цього не зробив.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ст. 281 КПК України (в редакції1960 року) кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування у випадку неповноти або неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 368 КПК України 1960 року однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство суду першої інстанції, коли залишились недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 132 КПК України в редакції 1960 року обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати в чому вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, органами досудового слідства цих вимог закону не дотримано, у зв'язку з чим, суд, розглянувши справу, повернув її прокурору для проведення додаткового розслідування.

З цих підстав, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про необхідність виконання певних слідчих та процесуальних дій, оскільки з наведених в постанові суду підстав направлення даної справи на додаткове розслідування вбачається, що органами досудового слідства дійсно допущена неповнота з'ясування передбачених законом обставин, що підлягають доказуванню цими органами та стороною обвинувачення в суді, з чим фактично погоджується і прокурор, стверджуючи в апеляції, що ця неповнота може бути усунута судом першої інстанції, в тому числі, і шляхом зміни обвинувачення, а також допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час досудового слідства не з'ясовані належним чином обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, органом досудового слідства не встановлені в повному обсязі обставини вчинення протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 , внаслідок яких ОСОБА_7 було завдано шкоди в особливо великому розмірі, не з'ясовано обставини реальності заподіяння шкоди та її причинно-наслідковий зв'язок із діями ОСОБА_9 .

Крім того, як правильно зазначено у постанові суду, слідчими органами не встановлено факт завдання шкоди в особливо великому розмірі саме ТОВ «Лакі моторс».

Органами досудового розслідування не проведено виїмку документів бухгалтерського обліку та не проведена бухгалтерська експертиза господарської діяльності ТОВ «Лакі моторс» по зазначених обставинах.

Недоліки досудового слідства, зазначені у постанові суду першої інстанції, впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого, зокрема, що стосується розміру нанесених збитків, та впливає на конкретність обвинувачення, а звідси і на порушення права обвинуваченого на захист, оскільки особа має право знати в чому конкретно вона обвинувачується.

Ці, та інші підстави направлення справи на додаткове розслідування, які зазначені в постанові суду, свідчать про неповноту з'ясування обставин, які залишилися поза увагою цих органів під час збирання доказів, та порушення вимог кримінально-процесуального закону, що позбавляє суд можливості об'єктивно оцінити докази по справі та винести законне і справедливе рішення..

Що стосується доводів апеляції прокурора про можливість усунення недоліків слідства шляхом зміни обвинувачення, то з протоколу судового засідання, не вбачається, що прокурор мав намір змінювати обвинувачення.

Враховуючи, що всебічність та неповнота дослідження обставин справи не може залежати від процесуальної поведінки однієї із сторін у судовому процесі, а в цілому залежить від органів дізнання, досудового слідства та суду, оскільки згідно ст. 368 КПК України (в редакції 1960 року), в тому числі і ці обставини є самостійною підставою для скасування судового рішення, колегія суддів вважає, що суд прийняв обґрунтоване рішення про необхідність направлення справи на додаткове розслідування.

Тому, перевіривши наведені в постанові підстави направлення справи на додаткове розслідування, колегія суддів вважає, що органами досудового слідства дійсно допущено неповноту з'ясування передбачених законом обставин, що підлягають доказуванню органами досудового слідства та стороною обвинувачення в суді, а також порушення вимог кримінально-процесуального закону, які суд першої інстанції позбавлений можливості усунути в судовому засіданні в силу своєї диспозитивності, процесуальних можливостей та покладання зазначеного обов'язку, згідно ст. 22 КПК України в редакції 1960 року, на органи досудового слідства і прокурора.

Аналіз підстав повернення справи на додаткове розслідування також свідчить, що можливість усунення вказаної неповноти та неправильності досудового слідства у справі не вичерпані.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість постанови суду та підстав для її скасування, як про це йдеться в апеляції прокурора, не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись п.п.11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, ст.ст.365, 366, 382 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2014 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України, повернуто прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

СУДДІ:

_____________________ _____________________ ___________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
41302495
Наступний документ
41302497
Інформація про рішення:
№ рішення: 41302496
№ справи: 11/796/589/2014
Дата рішення: 01.09.2014
Дата публікації: 16.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності