04 листопада 2014 рокусправа № 804/5535/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі №804/5535/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року задоволено адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0002901520 від 24.12.2012 року, винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 221245 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями розмірі 55 311, 25 грн..
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Нікопольська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга Нікопольської ОДПІ обгрунтована висновками, які зроблено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» за жовтень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт № 2529/152/31164045 від 07.12.2012 року, в якому вказано на порушення підприємством вимог п.102.5 ст.102 , абз. «б» п.200.4, ст.200 ПК України, п.4.6.7 «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 25.11.2011р. №1492, в результаті чого не перенесено зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної перевірки, проведеної податковим органом у сумі 221245 грн..
Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.
В ході перевірки правильності складання податкової звітності по податку на додану вартість за жовтень 2012 року встановлено наступне: у податковій декларації за жовтень 2012 року ПАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» задекларовано залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 221245,0грн.
Висновки ДПІ про завищення від'ємного значення у розмірі 221245,0 грн. зроблені з посиланням на вимог п.102.5 ст.102, п.200.7 ст.200 ПК України.
Так, ДПІ зазначає, що відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування надає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п.102.5 ст.102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З цих підстав, ДПІ вказує на те, що ПАТ «Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство» мало право подати заяви на повернення надміру сплаченого ПДВ протягом 1095 днів та таким правом не скористалось, оскільки мало право на бюджетне відшкодування за рахунок від'ємного значення жовтня, листопаду 2008 року.
Крім цього, як вбачається з акту перевірки, завищення підприємством від'ємного значення з ПДВ ДПІ пов'язує з наступним.
Відповідно до актів вперевірок ПАТ "Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство" №1399/152/31164045 від 06.12.2011року та №9/152/31164045 від 05.01.2012року, в деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад 2011р. завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 88 149 грн. та 129 946 грн. у зв'язку з чим до позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011року №0002741520, яким визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 88 149,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012р. №0000121520, яким було визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 129 946,00 грн.
Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, після чого 15 березня 2012р. ПАТ "Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство" отримало рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 20.01.2012р. №0000121520 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 64 973 грн., але збільшено розмір зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 91 299,00 грн., а також скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011р. №0002741520 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 22 037, 25 грн., та збільшено розмір зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3 150 грн.
В зв'язку з чим, 26 березня 2012 року позивачем було отримано від Нікопольської ОДПІ нові (прийняті у зв'язку з рішенням ДПС у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги) податкові повідомлення-рішення №0000691520 від 26 березня 2012р. про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 91 299 грн. (за 10 місяців 2011р.) та №0000701520 від 26 березня 2012р. про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 221 245 грн. (за 11 місяців 2011р.).
В зв'язку з викладеним, відповідач вважає, що позивач при заповненні податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012р. повинен був перенести зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної перевірки, проведеної органами державної податкової служби в сумі 221 245 грн.
Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ПАТ "Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство" вимог чинного законодавства, Акт перевірки № 2529/152/31164045 від 07.12.2012 року не містить.
На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.12.2012р. № 0002901520, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство" з податку на додану вартість у розмірі 221 245 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 55 311,25 грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, які передбачені Податковим кодексом України.
З такими висновками суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується з наступних підстав.
Щодо висновків ДПІ про порушення підприємством вимог п.102.5 ст.102 , абз. «б» п.200.4, ст.200 ПК України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу також передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З аналізу наведеної норми, можливо дійти висновку, що строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) та відшкодування сум і не розповсюджується на право платника податків зарахувати (відобразити у податковій звітності) від'ємне значення ПДВ у наступних податкових періодах.
Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Між тим, встановлені обставини справи свідчать про те, що при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, позивач не заявляв будь-яких сум до бюджетного відшкодування та не подавав розрахунок бюджетного відшкодування.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними висновки ДПІ щодо порушення позивачем вимог п.102.5 ст.102 , абз. «б» п.200.4, ст.200 ПК України.
Щодо висновків ДПІ про порушення позивачем пп.4.6.7 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З акту перевірки вбачається, що вказуючи на результати інших камеральних перевірок та посилаючись на пп.4.6.7 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492, ДПІ зроблено висновок про те, що ПАТ "Чортомлицьке хлібоприймальне підприємство" було зобов'язано в податковій декларації за жовтень 2012 року задекларувати суму від'ємного значення ПДВ з урахуванням висновків попередніх камеральних перевірок, якими встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту. При цьому, ДПІ посилається на податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами попередніх перевірок.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення №0000701520 від 26 березня 2012р. про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 221 245 грн., визнано протиправним та скасовано у судовому порядку.
Отже, суд першої інстанції вірно вказав на безпідставність висновків ДПІ щодо необхідності врахування позивачем висновків попередніх перевірок, якими встановлено завищення розміру від'ємного значення.
При цьому, на думку колегії суддів, до закінчення процедури оскарження рішень контролюючого органу, у платника податків не виникає обов'язку врахувати визначений за результатами перевірок розмір завищення залишку від'ємного значення у наступних податкових періодах, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.
Діючою, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, редакцією Податкового кодексу України не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу (п.56.1 ст.56 ПК України).
При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до закінчення процедури оскарження рішення, зокрема, до набрання відповідним судовим рішенням законної сили.
Застосовуючи аналогію закону, в частині оскарження платником рішень контролюючого органу про збільшення сум грошового зобов'язання, та приймаючи до увагу законодавчо визначену можливість оскарження будь-якого рішення контролюючого рішення, можливо дійти висновку про те, якщо податковий орган зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу, зокрема, після набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ.
Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не було закінчено процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення №0000701520 від 26 березня 2012р., то позивач мав право відображати спірні показники від'ємного значення у наступних податкових періодах.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року по справі № 804/3709/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 05.11.2014р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк