23 жовтня 2014 року 11 год. 55 хв. Справа № 808/5390/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
представника позивача Гуліян Т.Г.
представника відповідача Іванченко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА»
до: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області
про: визнання неправомірними дій та скасування постанови
Публічне акціонерне товариство «УКРНАФТА» (далі - позивач або ПАТ «УКРНАФТА») звернулось з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (далі - відповідач або Інспекція ДАБК у Запорізькій області) в якому просила:
1) визнати неправомірними дії Інспекції ДАБК у Запорізькій області під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками яких складено Акт від 23.07.2014, припис № 82 від 25.07.2014, протокол від 25.07.2014, постанову № 81 від 08.08.2014;
2) скасувати постанову № 81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2014.
Позивач вважає, що перевірка, за наслідками якої прийняті оскаржувані рішення, проведена з порушенням встановленого законодавством порядку, оскільки висновок відповідача в акті перевірки про те, що ПАТ «УКРНАФТА» несвоєчасно повідомлено органи у сфері пожежної та техногенної безпеки та місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт позивач вважає неправомірним, оскільки вважає, що він не мав змоги та не повинен був повідомляти відповідні державні органи про початок виконання будівельних робіт, які фактично не розпочато, що як зазначає позивач підтверджується і самим Актом перевірки де вказано, що станом на 18.07.2014 роботи на зазначеному об'єкті не розпочато. Обов'язок щодо інформування відповідних державних органів не виник та наслідки у вигляді завдання шкоди суспільним відносинам у сфері містобудівної діяльності не настали. За таких обставин вважає, що застосування до підприємства відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності є неправомірним та необґрунтованим.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та надала пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала у повному обсязі, вважає, що дії відповідача були правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства. Вважає, що позивачем порушено норми частини 8 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, оскільки замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт, а не з дня, коли такі роботи було розпочато, як це вважає позивач, поінформувати відповідні органи місцевого самоврядування про початок виконання будівельних робіт.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, 20.06.2014 Наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області № 101-ОД затверджено план-графік планових перевірок на липень 2014 року відповідного до якого проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил замовником будівництва ПАТ «УКРНАФТА» (а.с. 41).
За наслідками даної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.07.2014 (а.с. 9).
Назва та місцезнаходження об'єкта будівництва: облаштування існуючої АЗС № 07/147 додатковим технологічним обладнанням для заправки скрапленим газом (без улаштування фундаментів) (техпереоснащення) по вул. Південне шосе, буд. 19, м. Запоріжжя, 69032.
Як зазначено в Акті перевірки, за результатами перевірки встановлено, що замовником будівництва в Державній архітектурно-будівельній інспекції України отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115132980028 від 24.10.2013. Будівельні роботи не розпочаті. Також перевіркою встановлено, що ПАТ «УКРНАФТА» несвоєчасно проінформовано державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки та місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням частини 8 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.
В акті перевірки відображено, що перевірка проведена у присутності заступника генерального директора ПАТ «УКРНАФТА» Шевчука Е.В., який з Актом ознайомлений та зазначив, що зауважень до організації перевірки не має, щодо вказаного порушення не згоден та додатково будуть надані пояснення.
Заступником генерального директора ПАТ «УКРНАФТА» Акт був підписаний та отриманий його відповідний примірник.
На підставі Акту перевірки головним державним інспектором Запорізького інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Запорізькій області Оксанченко С.М. винесено припис № 82 від 25.07.2014 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого від ПАТ «УКРНАФТА» вимагалось усунути порушення у відповідність до вимог чинного законодавства (частини 8 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466) (а.с. 10-11).
Як зазначено у приписі, його примірник було надіслано поштою на адресу позивача 29.07.2014 за вих. № 7/8-2737-07, про що міститься відповідна відмітка на приписі (а.с. 11).
25.07.2014 у відношенні ПАТ «УКРНАФТА» за несвоєчасне інформування державних органів у сфері пожежної та техногенної безпеки та місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням частини 8 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена пунктом 9 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». У протоколі також зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 09 год. 08.08.2014 (а.с. 12-13).
Зазначений протокол також було направлено поштою на адресу позивача 29.07.2014 за вих. № 7/8-2737-07 про що свідчить відповідна відмітка на ньому (а.с. 13).
08.08.2014 за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області щодо ПАТ «УКРНАФТА» винесено постанову № 81про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі пункту 9 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у сумі 6090 грн. (а.с. 14-15).
11.08.2014 зазначена постанова, відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, була направлена на адресу позивача поштою (а.с. 36).
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі Закон № 3038-VI).
Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Зазначені документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Статтею 37 Закону № 3038-VI визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт відповідно до частини п'ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, а також Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011.
Так, відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку ( 553-2011-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Згідно з пунктом п'ятим Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно з пунктом 8 Порядку за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.
Відповідно до пункту 10 Порядку, інспекції у своїй діяльності взаємодіють з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, державної статистики, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
Пунктами 16-22 Порядку визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Таким чином, під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПАТ «УКРНАФТА» встановлено, що підприємством несвоєчасно проінформовано державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки та місцевої державної адміністрації за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням частини 8 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.
Так, частиною 8 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 визначено, що замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня отримання дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт відповідно до пункту 22 цього Порядку письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву держадміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт.
В матеріалах справи містяться листи ПАТ «УКРНАФТА» на адресу Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради та ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 08.11.2013 (а.с. 54-55), відповідно до яких позивач повідомив про отримання ним дозволу на виконання будівельних робіт від 24.10.2013 № ІУ 115132980028, тобто після спливу встановленого семиденного терміну після отримання дозволу.
При цьому, такі листи не містять повідомлення про початок виконання будівельних робіт
Твердження представника позивача щодо того, що станом на дату проведення перевірки виконання будівельних робіт на об'єкті не розпочато, а дозвіл на виконання будівельних робіт лише дає право на виконання таких робіт, а не зобов'язує його здійснювати такі роботи, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Дозвіл на виконання робіт не зобов'язує замовника чи підрядника розпочати будівельні роботи, проте, та обставина, що будівельні роботи не розпочаті, не позбавляє відповідача, як замовника будівництва, від обов'язку здійснити повідомлення відповідних органів про початок виконання будівельних робіт протягом семи днів після отримання такого дозволу. Саме отримання дозволу на виконання будівельних робіт тягне за собою обов'язок замовника повідомити відповідні органи про початок будівельних робіт, не зважаючи на те чи будуть розпочаті зазначені роботи безпосередньо після отримання дозволу.
Пунктом 9 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Враховуючи, що позивачем несвоєчасно проінформовано місцеву держадміністрацією про початок виконання будівельних робіт, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена правомірно, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законом, у зв'язку з чим позовні вимоги про її скасування не підлягають задоволенню.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправними дій під час проведення перевірки.
Як встановлено судом, перевірка ПАТ «УКРНАФТА» проведена згідно з планом проведення планових перевірок на липень 2014 (а.с. 41), проведення таких перевірок віднесено до компетенції відповідача.
Окрім того, як вбачається з акту перевірки від 23.07.2014, представник позивача з актом перевірки ознайомлений та зауважень до організації перевірки не мав.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не доведено правомірність заявлених позовних вимог.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що перевірка позивача проведена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області правомірно, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.08.2014, яка винесена за результатами встановлених у ході проведеної перевірки порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, прийнята відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, що визначений законом, у зв'язку з чим позовні вимоги ПАТ «УКРНАФТА» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням сплаченого позивачем судового збору у розмірі 182 грн. 70коп. (а.с. 25), стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М Каракуша