м. Вінниця
31 жовтня 2014 р. Справа № 802/2856/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича
представника позивача: Савіська Ю.В.
представників відповідача: Жебричук Т.П., Прокопюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВінСолар"
до: Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про: визнання податкових повідомлень-рішень недійсними
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ВінСолар" (далі - ТОВ "ВінСолар", позивач) з адміністративним позовом до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Крижопільська ОДПІ, відповідач) про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування ТОВ "ВінСолар" від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 26.03.2014 року № 304/1520/03567397, Крижопільською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000401500 від 15.04.2014р., яким ТОВ "ВінСолар" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 75009,00 грн., та № 0001091500 від 18.06.2014р., яким ТОВ "ВінСолар" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 26043,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6511,00 грн.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, а, відповідно, і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та просить скасувати.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судових засіданнях, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях (Вхід.№19319 від 26.09.2014р.), в яких зазначено, що Крижопільська ОДПІ, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом, в період з 11.03.2014 року по 19.03.2014 року начальником відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій та начальником відділу податкового аудиту Крижопільської ОДПІ проведено документальну позапланової виїзної перевірку ТОВ "ВінСолар" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість, що задекларовано за період з 01.12.2012р. по 31.01.2014р.
За результатами перевірки складено акт від 26.03.2014р. № 304/1520/03567397 (надалі - акт перевірки).
Згідно висновків даного акту, перевіркою встановлено, що на порушення п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ "ВінСолар" завищено заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2013 року на 26043,00 грн., та завищення від'ємного значення (рядок 19 Декларації) за січень 2014 року на 75009,00 грн.
15 квітня 2014 року на підставі висновків акту перевірки Крижопільською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0000401500, яким ТОВ "ВінСолар" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 75009,00 грн.;
№ 0000421500, яким ТОВ "ВінСолар" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 26043,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, звернувшись до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області із первинною скаргою (Вих. № 2504/14-1 від 25.04.2014р.).
В рамках розгляду первинної скарги, ГУ Міндоходів у Вінницькій області встановлено, що у податковому повідомленні-рішенні від 15 квітня 2014 року № 0000401500, в порушення вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у графі «штрафні санкції» не визначено штраф у розмірі 25 %, який повинен становити 6511 грн.
За результатами розгляду первинної скарги, Головним управління Міндоходів у Вінницькій області прийнято рішення від 20.05.2014р. № 7827/10/02-32-10-02-11 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0000401500 та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0000421500. При цьому, даним рішенням зобов'язано Крижопільську ОДПІ скласти та направити ТОВ "ВінСолар" податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 26043,00 грн. та 6511,00 грн. штрафної санкції з ПДВ.
В подальшому, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0000401500 від 15.04.2014р. позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України із повторною скаргою (Вих. № 3005/14-1 від 30.05.2014р.).
За результатами розгляду повторної скарги, Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 17.06.2014р. № 10716/6/99-99-10-01-15 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0000401500 та рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, а скарги позивача - без задоволення.
18 червня 2014 року Крижопільською ОДПІ, з урахуванням висновків, викладених у рішеннях ГУ Міндоходів у Вінницькій області та Міністерства доходів і зборів України, прийнятих за результатами розгляду первинної та повторної скарги ТОВ "ВінСолар", прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001091500, яким ТОВ "ВінСолар" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 26043,00 грн. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6511,00 грн.
Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, а тому звернувся до суду з вимогою визнати їх протиправними та скасувати.
Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.
Так, зі змісту акту перевірки слідує, що перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 року по 31.01.2014 року встановлено, що ТОВ "ВінСолар" віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені при придбанні товарів/послуг, використання яких не пов'язане з господарською діяльністю підприємства, а саме, до складу податкового кредиту віднесено ПДВ згідно з податковими накладними, отриманими від ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" за виконання проектних та будівельно-монтажних робіт: у листопаді 2013 року в сумі 26043,00 грн., згідно податкових накладних від 06.12.2012р. № 6 та від 26.12.2012р. № 20; у січні 2014 року в сумі 75009,00 грн., згідно податкової накладної від 13.02.2013р. № 1.
При цьому, в акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді предметом господарської діяльності ТОВ "ВінСолар" було виробництво електроенергії, а також те, що для підтвердження здійснення операцій із ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг", позивачем до перевірки надано договори, акти наданих послуг, податкові накладні, документи про оплату.
Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.
Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час : здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Вимоги до первинних бухгалтерських документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, зокрема, первинний бухгалтерський документ повинен мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
При цьому, згідно з пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.18. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
З положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
А якщо є право на податковий кредит, то й право на бюджетне відшкодування є незмінним.
ТОВ "ВінСолар" зареєстроване Піщанською районною державною адміністрацією 02.04.2012 року за номером запису 1 162 102 0000 000275.
Відповідно до статуту ТОВ "ВінСолар", предметом його діяльності є, зокрема, виробництво електроенергії та торгівля нею.
Так, між ПАТ "Вінницяобленерго" та ТОВ "ВінСолар" (Замовник) було укладено договір № 8791; ВС-12-11 від 27.09.2012 р. про приєднання до елекртичних мереж. Відповідно до п. 1.1 договру власник здійснює послуги з приєднання та підключення електроустановок Замовника до своїх електричних мереж після виконання технічних умов, оплати вартості приєднання, укладення замовником договору постачання електроенергії та/або догвору про купівлю-продаж електроенергії та у випадках, обумовлених правилами користування електричною енргією, догвору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання.
З метою введення в експлуатацію фотогальванічної електростанції, створеної для виробництва та в подальшому реалізації електроенергії, позивач отримав від ПАТ "Вінницяобленерго" Технічні умови приєднання фотогальванічної електростанції до електричних мереж для передачі потужностей в мережу № 43-84-8791 від 27.09.2012р.
В даних Технічних умовах ПАТ "Вінницяобленерго" вказало обсяги робіт, які необхідно виконати для приєднання фотогальванічної електростанції ТОВ "ВінСолар" до електричних мереж для передачі потужності в мережу.
З метою виконання обсягу вказаних робіт, позивачем було укладено договори зі своїм контрагентом ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг".
Так, 06.12.2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" (Виконавець) укладено договір на виконання проектних робіт № 1140/1П, згідно умов якого, Замовник доручає та сплачує, а Виконавець бере на себе обов'язок виконати власними та/або залученими силами проектні роботи по приєднанню фотогальванічної електростанції до ПС 35/10 "Болган" згідно Завдання на проектування, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених даним Договором.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, за виконану роботу згідно з Договором Сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни про створення (передачу) проектно-кошторисної документації в сумі 140100,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 23500,00 грн. (Додаток № 2 до Договору від 06.12.2012р. № 1140/1П "Протокол узгодження договірної ціни проектних робіт").
При цьому, п. 2.2 Договору визначено, що попередня оплата складає 50 % від суми Договору.
06.12.2012р. ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" виписано ТОВ "ВінСолар" податкову накладну № 6 за виконання проектних робіт з приєднання фотогальванічної електростанції до ПС 35/10 "Болган" на загальну суму 70050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11675,00 грн.
Відповідно до банківської виписки від 06.12.2012р. ТОВ "ВінСолар" перераховано ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" аванс за виконання робіт по проектуванню в сумі 70050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11675,00 грн.
Після виконання ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" робочого проекту, позивачем та його контрагентом складено та обопільно підписано Акт № 1/1140/1П приймання-передавання виконаних робіт від 22.03.2013р. на загальну суму 70050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11675,00 грн.
26.12.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" (Виконавець) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 1141/СН, згідно умов якого, Замовник доручає та сплачує, а Виконавець бере на себе обов'язок виконати власними та/або залученими силами будівельно-монтажні роботи по об'єкту - Зовнішнє електропостачання власних потреб фотогальванічної електричної станції біля ПС 35/10 "Болган", а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених даним Договором.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, за виконану роботу згідно з Договором Сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на будівельно-монтажні роботи в сумі 172410,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 28735,00 грн. (Додаток № 1 до Договору від 26.12.2012р. № 1141/СН "Протокол узгодження договірної ціни").
При цьому, п. 2.2 Договору визначено, що попередня оплата складає 50 % від суми Договору.
26.12.2012р. ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" виписано ТОВ "ВінСолар" податкову накладну № 20 за виконання будівельно-монтажні роботи по об'єкту - Зовнішнє електропостачання власних потреб фотогальванічної електричної станції біля ПС 35/10 "Болган" на загальну суму 86205,00,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14367,50 грн.
Відповідно до банківської виписки від 26.12.2012р. ТОВ "ВінСолар" перераховано ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" аванс за виконання будівельно-монтажних робіт в сумі 86205,00,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14367,50 грн.
Після виконання ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" будівельно-монтажних робіт, позивачем та його контрагентом складено та обопільно підписано Акт № 1/1141/СН приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року від 25.03.2013р. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2013 року на загальну суму 86205,00,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14367,50 грн.
11.02.2013 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" (Виконавець) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 1140/ПС, згідно умов якого, Замовник доручає та сплачує, а Виконавець бере на себе обов'язок виконати власними та/або залученими силами будівельно-монтажні роботи по об'єкту - Реконструкція ПС 35/10 "Болган" в зв'язку з приєднанням фотогальванічної електричної станції, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених даним Договором.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, за виконану роботу згідно з Договором Сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни на будівельно-монтажні роботи в сумі 900102,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 150017,00 грн. (Додаток № 1 до Договору від 11.02.2013р. № 1140/ПН "Протокол узгодження договірної ціни").
При цьому, п. 2.2 Договору визначено, що попередня оплата складає 50 % від суми Договору.
13.02.2013р. ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" виписано ТОВ "ВінСолар" податкову накладну № 1 за виконання будівельно-монтажні роботи по об'єкту - Реконструкція ПС 35/10 "Болган" в зв'язку з приєднанням фотогальванічної електричної станції на загальну суму 450051,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75008,50 грн.
Відповідно до банківської виписки від 13.02.2013р. ТОВ "ВінСолар" перераховано ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" аванс за виконання будівельно-монтажних робіт в сумі 450051,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75008,50 грн.
Після виконання ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" будівельно-монтажних робіт, позивачем та його контрагентом складено та обопільно підписано Акт № 1/1140/ПС приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року від 29.03.2013р. та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2013 року від 29.03.2013р. на загальну суму 450051,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75008,50 грн.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку, сплачені в зв'язку з отриманням послуг від свого контрагента - ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг".
На підтвердження придбання даних послуг позивачем надано суду договори на виконання проектних та будівельно-монтажних робіт, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, проектну документацію, докази на підтвердження розрахунків.
Таким чином, необґрунтованим з точки зору податкового законодавства є твердження відповідача, що до моменту використання у своїй господарській діяльності фотогальванічної електричної станції, з метою виробництва та в подальшому реалізації електроенергії, ТОВ "ВінСолар" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ сплаченого останнім своєму контрагенту ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг", за надання послуг, вчинених з метою введення даної електростанції в експлуатацію, за наявності документів, що підтверджують факт отримання (придбання) останніх.
На думку суду, не використання позивачем у своїй господарській діяльності фотогальванічної електричної станції протягом звітного податкового періоду, не може автоматично свідчити про відсутність у платника податку на додану вартість права на бюджетне відшкодуванню податку на додану вартість, спаченого ним, за виконання робіт для подальшого введення такої електростанції в експлутацію з метою використання у своїй господарській діяльності для отримання прибутку.
Разом з тим, вказуючи в акті перевірки, що ТОВ "ВінСолар" віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені при придбанні товарів/послуг, використання яких не пов'язане з господарською діяльністю підприємства, відповідач суперечить сам собі, оскільки в тому ж акті зазначає, що у перевіряємому періоді предметом господарської діяльності ТОВ "ВінСолар" було виробництво електроенергії.
З урахуванням усього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки висновки, викладені в акті перевірки від 26.03.2014р. № 304/1520/03567397 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а отже, і прийняті, на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 15.04.2014 р. № 0000401500 та від 18.06.2014р. № 0001091500 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо способу викладення позовних вимог позивача шляхом визнання податкових повідомлень-рішень недійсними, то суд зауважує наступне.
Згідно п.10.2 Постанови Пленуму ВАСУ "Про судове рішення" № 7 від 20.05.2013 р. зі змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
При цьому суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходив із того, що відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 15.04.2014 року № 0000401500 та від 18.06.2014 року № 0001091500.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВінСолар" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 202 грн. 10 коп. (двісті дві грн. 10 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович