06 листопада 2014 рокум. Ужгород№ 807/2956/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.
за участі сторін:
позивача - не з'явився;
представника позивача - не з'явився;
представника відповідача - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Начальника Виноградівського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області Онучак Василя Васильовича про визнання дій протиправними та зобов'язання повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих документів, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 06 листопада 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 листопада 2014 року.
До Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області в особі Виноградівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Начальника Виноградівського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області Онучак Василя Васильовича (далі - відповідач та третя особа) звернувся ОСОБА_2, якою просить суд: "1.Відкрити провадження у справі за даним позовом; 2. Визнати дії Виноградівського РВ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області щодо вимог відмови ОСОБА_2 в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним 04.09.2014 року документів зазначених Правилами затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 р. - неправомірними; 3. Зобов'язати Виноградівський РВ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_2, код ІПН НОМЕР_1, паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним 04.09.2014 року документів; 4. Враховуючи порушення мого права вільно залишити територію України розглянути справу відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі; 5. Судові витрати покласти на відповідача; 6. Прошу суд розглянути мій позов без моєї особистої участі та участі мого представника . Позовні вимоги підтримую в повному обсязі, проти розгляду даної справи в порядку письмового провадження не заперечуємо. Просимо задовольнити позовні вимоги в повному обсязі".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 вересня 2014 року позивачем до Виноградівського РВГУ ДМС України в Закарпатській області згідно пунктом 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 подано необхідні документи для оформлення і отримання паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон, а саме: квитанцію про сплату державного мита у розмірі 170 грн.; заяву-анкету; паспорт громадянина України (після прийняття документів повертається); копі. Виданого податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см. Будь-яких додаткових платних послуг зі сторони Виноградівського РВГУ ДМС України в Закарпатській області позивач не замовляв, не отримував та мав наміру отримувати. Однак відповідачем в письмовому порядку було відмовлено в оформленні закордонного паспорту з підстав несплати позивачем вартості послуги в розмірі 87,15 грн. на підставі Переліку платних послуг, які надаються підрозділами МВС та ДМС, і розміру плати за їх надання, який затверджений постановою КМУ №795 від 04.06.2007 року, та 120 грн. на підставі Порядку надання підрозділами МВС та ДМС платних послуг згідно Постанови від 26.10.2011 року № 1098. За результатами розгляду документів, поданих позивачем 04 вересня 2014 року, своїм листом Виноградівський РВГУ ДМС України в Закарпатській області повідомило, що для оформлення закордонного паспорта необхідно особисто з'явитися та подати додатково до раніше поданого пакету документів квитанції про сплату вартості послуги 87,15 грн., вартості бланку - 120 грн.. Пізніше позивач повторно звернувся до Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області з вимогою оформити останньому закордонний паспорт на підставі пакету документів згідно пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231 без будь-яких платних послуг зі сторони ГУ ДМС, однак посадовими особами ГУ ДМС позивачу було усно відмовлено в оформленні закордонного паспорту з підстав несплати вартості послуги 87,15 грн., вартості бланку-120,00 грн. Позивачка вважає дії відповідача протиправними та на підставі наведеного просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Відповідачем надано суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких повністю заперечує позовні вимоги та просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити. Зокрема, вказав наступне. Процедура оформлення та видачі паспорта передбачає вчинення територіальними підрозділами Державної міграційної служби України дій не тільки щодо прийняття від заявника документів, перелік яких визначений пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231, а й цілого комплексу дій, пов'язаних з оформленням анкети отримувача паспорта, перевіркою достовірності, обробкою та збереженням заявлених особою даних, оформленням паспорта, дані до якого вносяться способом лазерного гравірування тощо. Зазначені дії визначають зміст послуг з оформлення та видачі паспорта, які надаються територіальними підрозділами Державної міграційної служби України. Таким чином, адміністративна послуга з оформлення та видачі паспорта є платною та передбачає видачу бланка, а тому позивач має сплатити не тільки вартість цієї послуги у розмірі 87,15 грн., а й вартість бланка паспорта у розмірі 120 грн. На підставі наведеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, однак в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання позивача, яким позовні вимоги підтримуються в повному обсязі та просить розглянути дану справу без участі його та його представника.
Представник відповідача під час судового розгляду позовні вимоги заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченнях проти адміністративного позову. Надав суду аналогічні пояснення.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 04 вересня 2014 року позивач подав до Виноградівського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області заяву щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Відповідно до цієї заяви позивачем було подано наступні документи: копію паспорта громадянина України; копію ідентифікаційного коду; дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см. Належним чином заповнену заяву-анкету; квитанцію про сплату державного мита у розмірі 170 грн. Крім того, відповідно до цієї заяви, позивачем було надано оригінал паспорту громадянина України для огляду (а.с. 10). Вказану заяву разом з додатками до неї було отримана працівником відповідача Омташ А.В., про що свідчить підпис такого на заяві.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, листом від 11 вересня 2014 року відповідач повідомив, що для оформлення закордонного паспорту необхідно особисто з'явитися та подати додатково до раніше поданого пакету документів квитанції про сплату вартості послуги 87,15 грн., вартості бланку - 120,00 грн. (а.с. 14)
Відповідно до статті 7 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31 березня 1995 року затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (далі по тексту - Правила).
Відповідно до пункту 10 Правил, для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано всі необхідні документи для оформлення паспорту, які передбачено пунктом 10 Правил.
Крім того, суд зазначає, що вимога пункту 5 Правил щодо подання заяви особисто також була дотримана позивачем, про що свідчить копія такої заяви в матеріалах справи (а.с. 10).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, підставою відмови позивачеві в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон стала несплата позивачем, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів від 04 червня 2007 року № 795 та від 26 жовтня 2011 року № 1098, вартості послуги - 87,15 грн., вартості бланка - 120,00 грн..
З такими підставами для відмови в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон суд не погоджується з наступних підстав.
Так, посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098, якою внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795, є необґрунтованим, оскільки порядок оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон регламентовано Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", на виконання якого Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31 березня 1995 року затверджено "Правила оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення". Ані вказаним Законом, ані зазначеними Правилами не визначено обов'язок особи сплачувати будь-які інші платежі під час оформлення та видачі паспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 26 жовтня 2011 року затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг. Вказаним Порядком визначено перелік послуг, які можуть надаватися Міністерством внутрішніх справ та Державної міграційної служби.
Відповідно до пункту цього Порядку, послуги надаються за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб.
Правовий аналіз вказаної Постанови Кабінету Міністрів України свідчить про те, що платні послуги можуть бути надані за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання отримати таку послугу, а не про обов'язковість замовлення такої послуги з метою, зокрема, оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. В іншому випадку, якщо приймати до уваги позицію відповідача про обов'язковість таких послуг, то ця Постанова буде суперечити Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України". Зокрема статтею 7 цього Закону прямо визначено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню. Як зазначено вище, на виконання вимог Закону, постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31 березня 1995 року затверджено відповідні Правила, вимоги яких дотримано позивачем при зверненні до відповідача.
Таким чином, оскільки порядок оформлення та видачі паспортів визначено Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та Правилами, відповідач був позбавлений можливості вимагати у позивача будь-які інші документи (платежі), окрім тих, що зазначені у вказаному Законі та Правилах.
Суд також зазначає, що згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (далі по тексту - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
До об'єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (статті 2, 3 Декрету).
Разом з цим у пункті 27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795, визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87,15 грн..
Таким чином, сплата встановленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому відповідач не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.
Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїй постанові від 03 грудня 2013 року по справі №21-416а13.
Відповідно до статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача під час вирішення заяви позивача та про необхідність задоволення позовної заяви.
Відповідно до статті 94 частини 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Начальника Виноградівського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області Онучак Василя Васильовича про визнання дій протиправними та зобов'язання повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих документів задовольнити.
Визнати дії Виноградівського РВ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_2 в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним 04.09.2014 року документів зазначених Правилами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 р. - протиправними.
Зобов'язати Виноградівський РВ Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним 04.09.2014 року документів.
Присудити з Державного (місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн., що сплачений відповідно до квитанції № k2/C/102 від 12 вересня 2014 року через ПАТ "Комерційний банк "Надра"" відділення № 0602.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий Гаврилко С.Є.