Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/6991/14-к
Пр. № 1КП/286/245/14
03 листопада 2014 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Овручі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014060250000792 від 09.10.2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
українця, громадянина України, уродженця с. Малі Мошки, Овруцького
району, жителя
АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зі слів
потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи, раніше не
судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ст. 185 ч.2 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
Українця, громадянина України, уродженця смт. Першотравневе,
Овруцького району, жителя
АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зі слів
потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи, в силу ст.89 КК
України, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ст.185 ч.2 КК України та угоду про примирення у кримінальному провадженні від 22.10.2014 року, суд, -
що, 03 жовтня 2014 року, біля 10 години, в с. Великі Мошки Овруцького району, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з метою таємного викрадення чужого майна (крадіжки), з корисливих спонукань, перебуваючи на території тваринницької ферми сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Раківщинське», скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, допомагаючи один одному, з покрівлі даху корівника, демонтували листи шиферу в кількості 34 штук, по ціні 28 грн. 70 коп. за один, на суму 976 грн., тим самим таємно його (шифер) викрали, чим спричинили СТОВ «Раківщинське» матеріальну шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні допитаний, як обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що в 03.10.2014 року, біля 10 години він зустрівся із знайомим ОСОБА_5 і вони домовились піти до ферми, яка належить СТОВ «Раківщинське», та зняти шифер, для того щоб в подальшому продати, а на зароблені гроші купити продукти харчування та алкогольні напої. Після чого вони пішли до ферми, яка знаходиться на околиці с. В.Мошки, Овруцького району, де в одному з корівників знайшли кусок металевої труби, залізли на корівник та за допомогою труби зняли 34 листи шиферу. Спочатку вони зривали по декілька листів, а потім ОСОБА_5 зліз вниз, він
2.
подавав йому шифер і той ставив його під стінку. Після того він пішов до дому та взяв воза на який вони повантажили шифер. Виїхавши з ферми вони заїхали до одного з нежилих домогосподарств, де він залишився на підводі, а ОСОБА_5 пішов по селу пропонувати шифер. Через деякий час він повернувся та сказав, що даний шифер може придбати ОСОБА_7 , житель с. В.Мошки Овруцького району, по ціні 25 грн. за один лист, на що вони погодились і поїхали до ОСОБА_7 та розвантажили шифер в нього на подвір'ї. Так як декілька листів шиферу поламалося то ОСОБА_7 заплатив їм 780 грн., які вони розділили між собою по 390 грн.. Ці гроші він витратив на продукти харчування та спиртні напої. На даний час вони викрадений шифер повернули в СТОВ «Раківщинське» у скоєному щиросердечно розкаюється та просить затвердити угоду про примирення з потерпілим..
В судовому засіданні допитаний, як обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що в 03.10.2014 року, біля 9 години він прийшов в с. В.Мошки, Овруцького району до знайомого ОСОБА_4 та домовились з ним піти до ферми, яка належить СТОВ «Раківщинське», та зняти шифер, для того щоб в подальшому продати, а на зароблені гроші купити продукти харчування та алкогольні напої. Після чого вони пішли до ферми, яка знаходиться на околиці с. В.Мошки, Овруцького району, де в одному з корівників знайшли кусок металевої труби та залізли на корівник і за допомогою цієї труби зняли шифер. Спочатку вони зривали по декілька листів, потім він зліз вниз, а ОСОБА_4 зверху подавав йому шифер і він ставив його під стінку. Після того ОСОБА_4 пішов до дому та взяв воза (підводу) на яку вони повантажили шифер та виїхавши з ферми, заїхали до одного з нежилих домогосподарств, де ОСОБА_4 залишився на підводі, а він пішов по селу пропонувати шифер. Дорогою зустрів ОСОБА_8 і спитав чи потрібний йому шифер, на що той поцікавився звідки в нього шифер на що він відповів, що зняв з сараю в себе в дома, тоді той сказав, що йому шифер не потрібний, але він знає що такий шифер потрібний ОСОБА_7 , який шукав продержаний шифер. Він зателефонував до ОСОБА_7 та запропонував йому шифер, на що ОСОБА_7 погодтвся купити по 25 грн. за один лист. Після чого вони з ОСОБА_4 поїхали до ОСОБА_7 та розвантажили шифер в нього на подвір'ї. Так як декілька листів шиферу поламалося то ОСОБА_7 заплатив їм 780 грн., які вони розділили між собою, по 390 грн.. Гроші він витратив на продукти харчування та спиртні напої.
На даний час вони викрадений шифер повернули в СТОВ «Раківщинське». У вчиненому щиро сердечно розкаюється, просить суворо не карати та затвердити угоду про примирення з потерпілим.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини, його винуватість підтверджується показами в судовому засіданні представника потерпілого ОСОБА_6 , який показав, що він проживає по АДРЕСА_3 та працює директором СТОВ „Раківщинське” з 28 квітня 2011 року та у власності СТОВ «Раківщинське» є тваринна ферма в АДРЕСА_1 .
03.10.2014 року, біля 09 години з метою перевірки цілісності тваринницької ферми в с. В.Мошки, Овруцького району він заїжджав у вказане село на тваринницьку ферму та пошкоджень ніяких не виявив. Потім 05.10.2014 року він знов заїхав в вищевказане село з метою перевірки цілісності тваринницької ферми та під час огляду виявив, що на одному з корівників відсутній близько 30 листів шиферу. Він спочатку сам хотів розібратися в даній ситуації, але самостійно не зміг встановити осіб, які здійснили крадіжку шиферу. Тоді 09.10.2014 року він звернувся до дільничного інспектора міліції ОСОБА_10 .. Та через декілька днів було встановлено що дану крадіжку здійснили ОСОБА_4 , житель с. В.Мошки, Овруцького району та ОСОБА_5 , житель с. Раківщина, Овруцького району. На даний час збитки СТОВ «Раківщинське» відшкодовані в повному обсязі та претензій до обвинувачених СТОВ «Раківщинське» не має. Укладену між ним та обвинуваченими угоду про примирення підтримує і просить затвердити та покарати відповідно до умов угоди.
Винуватість обвинувачених підтверджується також зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколами огляду місця події від 09.10.2014 року;
- висновком товарознавчої експертизи від 21.10.2014 року, що залишкова вартість , з урахуванням зносу, станом на 03.10.2014 року одного листа шиферу, який у використані з 1986
3.
року, становить 28,70 грн (28,70 х34=976) .;
- розпискою директора СТОВ „Рокитинське” про отримання ним 34 листів шиферу від працівників міліції;
- характеризуючими даними обвинувачених;
- вимогою ІЦ від 16.10.2014 року, з якої видно, що ОСОБА_5 раніше двічі судимий, судимість погашена, посередньо характеристикою за місцем проживання;
- вимогою ІЦ від 16.10.2014 року, з якої видно, що ОСОБА_4 раніше не судимий,, але негативно характеристикою за місцем проживання, як такий, що зловживає спиртними напоями;
Їх винуватість підтверджується й іншими матеріалами кримінального провадження.
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинувачених: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні доведена повністю і кваліфікує їх дії за ч.2 ст. 185 КК України, як умисні дії, виражені в таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачені: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб середньої тяжкості за яке передбачено покарання до 5 років позбавлення волі та під час досудового розслідування повністю визнали свою винуватість у зазначеному діянні і погодилися укласти угоду з потерпілим про примирення.
Сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченим: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в межах санкції, передбаченої за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2(двох) років обмеження волі, з одночасним застосуванням ст.ст.75,76 ч.1 п..3 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
Обвинувачені, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розуміють, що відповідно до ч.1 ст.473 КПК України наслідком укладення та затвердження означеної угоди для сторін є: для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку. Оскарження обвинуваченим обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, відповідно до п.1 ч.4 ст. 394 КПК України можливе виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою ст.474 КПК України, у тому числі нероз'яснення їм наслідків укладення угоди. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржений обвинуваченими в касаційному порядку виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення обвинуваченим наслідків укладеної угоди.
Обвинувачені, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розуміють, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ними Закону і будь-якого положення складеної угоди.
У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачені, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розуміють, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 389 - 1 КК України.
Під час проведення підготовчого судового засідання обвинувачені, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та представник потерпілого, ОСОБА_6 просять звернути дану угоду на умовах, зазначених в ній.
Суд переконаний, що укладення даної угоди для обвинувачених є добровільним, зміст даної угоди не суперечить вимогам КПК України, не порушує права свободи та інтереси інших осіб, а тому суд вважає, що дана угода може бути затверджена та призначене покарання, узгоджене сторонами.
Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує їх покарання, є щире каяття.
Цивільний позов по справі не заявлено. СТОВ „Раківщинське” заподіяна матеріальна шкода
4.
в сумі 976 грн., яка відшкодована обвинуваченими у повному розмірі.
Речові докази: 34 листи шиферу передані на зберігання під розписку директору СТОВ „Раківщинське”.
Арешт на майно не накладався. Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 368,370, ч.4 ст.394, 473,474,475,476 КПК України, суд, -
затвердити угоду про примирення у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014060250000792 від 09 жовтня 2014 року, укладену між представником потерпілого, ОСОБА_6 та обвинуваченими, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 22 жовтня 2014 року.
ОСОБА_4 , визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому узгоджене між сторонами покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши 1 рік іспитового строку, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п..3 ч.1 ст.76 КК України, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , не обирався.
ОСОБА_5 , визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому узгоджене між сторонами покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши 1 рік іспитового строку, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п..3 ч.1 ст.76 КК України, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , не обирався.
Речові докази: 34 листи шиферу, що передані на зберігання директору СТОВ „Раківщинське” під розписку, залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд протягом 30 днів з моменту його ухвалення.
У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування даного вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Копії вироку вручаються обвинуваченим та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1