05 листопада 2014 року Справа № 876/8365/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
позивача ОСОБА_2,
представника відповідачів Водолазського І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року у справі за його позовом до Державної митної служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Львівська митниця Міндоходів про скасування наказу та поновлення на роботі,
У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України (далі - ДМС України) № 972-к від 10.06.2013 року про своє звільнення із займаної посади старшого інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці та поновити його на вказаній посаді.
Окрім того, позивач просив зобов'язати ДМС України нарахувати та виплатити йому заробітну плату за період незаконного звільнення з 12.06.2013 року по дату прийняття рішення по справі.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року у справі № 813/5254/13-а у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просив скасувати вказану постанову суду та прийняти нову про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи через безпідставну відмову у задоволенні клопотання про виклик свідка, який володіє інформацією щодо обставини справи. При цьому суд не дав оцінки показам позивача щодо обставин його перебування з 18 по 29 квітня 2013 року включно.
Наполягає на тому, що ним було надано працедавцю повістку, яка підтверджувала поважну причину відсутності на робочому місці з 18.04.2013 року по 29.04.2013 року.
Позивач у судовому засіданні апеляційного суду підтримав свою апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення його позовних вимог.
Представник відповідача та третьої особи у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваним наказом ДМС України № 972-к від 10.06.2013 року ОСОБА_2, старшого інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, звільнено із займаної посади за прогул без поважних причин, відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України. У ході судового розгляду не було здобуто доказів відсутності позивача на своєму робочому місці у період з 18.04.2013 р. по 29.04.2013 року з поважних причин, а його покликання на перебування у якості свідка у Нововолинському МВ УМВСУ у Волинській області у вказаний період спростовані здобутими у ході судового розгляду доказами.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, позивача ОСОБА_2 наказом ДМС України № 972-к від 10.06.2013 року було звільнено з посади старшого інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці за прогул без поважних причин, відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Підставою винесення вказаного наказу стали подання Львівської митниці від 28.05.2013 року та пояснення ОСОБА_2 Під час з'ясуванні обставин відсутності позивача на робочому місці у період з 15.11.2012 року по 29.04.2013 року включно було встановлено, що згідно із наданими ним листками непрацездатності він перебував у стані тимчасової непрацездатності з 15.11.2012 року по 17.04.2013 року включно і до роботи мав приступити з 18.04.2013 року. Фактично ОСОБА_2 приступив до роботи 30.04.2013 року.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Позивачем у обґрунтування поважності своєї відсутності за місцем праці з 18.04.2013 року по 29.04.2013 року була надана повістка про його виклик в якості свідка у Нововолинський МВ УМВСУ у Волинській області до старшого слідчого Сервачинського В.В. по кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №120130200521210.
Разом із тим, на лист Львівської митниці від 30.04.2013 року № 12.1/32-5727 щодо надання інформації про виклик в якості свідка ОСОБА_2 29.05.2013 року Нововолинським МВ УМВСУ у Волинській області було надано відповідь від 17.05.2013 № 1335, відповідно до якої капітан міліції Сервачинський В.М. наказом начальника УМВС у Волинській області № 209 о/с від 29.05.2010 року звільнений з органів внутрішніх справ, кримінального провадження за ЄРДР №120130200521210 не існує, а працівник Львівської митниці ОСОБА_2 у період часу з 18.04.2013 року по 29.04.2013 року у слідчих діях задіяний не був.
На виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 року т.в.о. начальника Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області полковник міліції Душний Ю.А. (лист вх. № 42120 від 21.11.2013 року) повідомив суд, що громадянин ОСОБА_2 у журналі обліку відвідувачів, запрошених, доставлених Нововолинського МВ УМВС України за період з 18.04.2013 року по 29.04.2013 року не значиться.
На виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2013 року т.в.о. начальника Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області Соломонюк Я.В. листом від 21.01.2014 року № 1713 повідомив, що згідно із журнальними записами ОСОБА_2 у період з 18.04.2013 року по 29.04.2013 року включно у Нововолинському МВ УМВС України у Волинській області не перебував і будь-яких процесуальних дій за його участі не проводилось.
На запит Львівського окружного адміністративного суду Нововолинським МВ УМВС України у Волинській області було надано відповідь (вхідний № 16768 від 13.05.2014 року), згідно з якою за період з 10.04.2013 року по 20.04.2013 року працівниками СВ Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області відомості щодо спричинення умисних легких тілесних ушкоджень за ст. 125 Кримінального кодексу України до ЄРДР не вносились і тому надати інформацію про залучення громадянина ОСОБА_2 до розслідування кримінальних проваджень даного характеру та вказати дійсний номер кримінального провадження не виявляється можливим.
На виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду про проведення службової перевірки листом управління МВС України у Волинській області від 30.07.2014 року №15/1271 повідомлено, що відповідно до довідки УІАЗ УМВС України у Волинській області від 29.07.2014 №1/1366 ОСОБА_2 у період з 18.04.2013 року по 29.04.2013 року участі у будь-яких процесуальних діях в ОВС України у Волинській області не брав. В журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Нововолинського МВ УМВС інформація щодо перебування 15.04.2013 року ОСОБА_2 на території міськвідділу відсутня.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що у період з 18.04.2013 року по 29.04.2013 року ОСОБА_2 був відсутній на роботі без поважних причин, а отже його позовні вимоги є безпідставними.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року у справі № 813/5254/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук
Ухвала у повному обсязі складена 05 листопада 2014 року.