05 листопада 2014 року Справа № 876/11210/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
представника позивача Шестерини І.Є.,
представника відповідача Буклешової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу комунальної організації «Чортківський комунальний районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року у справі за її позовом до Чортківської районної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення коштів,
У липні 2013 року комунальна організація «Чортківський комунальний районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги» (далі - Центр) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Чортківської районної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Дирекція) № 27/10 від 20.06.2013 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 10904,53 грн. безпідставно завищених витрат та 5452,29 грн. штрафу.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року у справі № 819/1815/13-а у задоволенні позову було відмовлено.
У апеляційній скарзі Центр просить зазначене судове рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішенням Чортківської районної ради Тернопільської області № 199 від 21.06.2012 року «Про утворення комунальної районної установи «Чортківський комунальний районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги» вирішено створити позивача, як окрему юридичну особу, шляхом вилучення структурних підрозділів з Чортківської центральної комунальної районної лікарні.
Наказом №5 від 01.01.2013 року Центру вирішено прийняти на роботу працівників в порядку переведення з Чортківської центральної комунальної районної лікарні. На час вказаного переведення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 перебували на лікарняному.
Спеціаліст із розрахунків із працівниками (бухгалтер) Центру Тильна І.І. на підставі поданих їй листків непрацездатності зазначеними працівниками здійснила нарахування та виплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності на загальну суму 10 904,53 грн., оскільки були відсутні підстави для відмови у нарахуванні та виплаті такої, передбачені ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»
Зазначеної допомоги останні за попереднім місцем своєї роботи не отримували, що підтверджується довідкою Чорктівської центральної комунальної районної лікарні №313 від 11 червня 2013 року.
Таким чином, нарахування та виплата працівникам допомоги по тимчасовій втраті ними працездатності з боку Центру є правомірними, а рішення Дирекції № 27/10 від 20 червня 2013 року - протиправним.
Представник позивача у ході апеляційного розгляду підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просила задовольнити позов Центру у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечила обґрунтованість доводів апелянта, просила залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позову Центру, суд першої інстанції виходив із того, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку.
Оскільки у ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_7 тимчасова непрацездатність настала до прийому на роботу у Центр, то у позивача не було підстав проводити оплату листків непрацездатності даним особам, а отже оскаржуване рішення №27/10 від 20.06.2013 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 10904,53 грн. прийняте правомірно.
Даючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.
Відповідно до приписів ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240-ІІІ) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно ч.2 ст. 35 Закону № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відтак слід погодитися із думкою суду першої інстанції про те, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, виплачується Фондом, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, за місцем роботи де настав страховий випадок.
Враховуючи те, що спірні лікарняні листки були видані або продовжені по страхових випадках, які настали під час роботи ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_7 у Чортківській центральні комунальні районні лікарні, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що у позивача не було належних правових підстав проводити оплату листків непрацездатності даним особам.
За правилами ч. 1 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Відтак апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про безпідставність позовних вимог Центру щодо оскарженого рішення Дирекції № 27/10 від 20.06.2013 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 10904,53 грн.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу комунальної організації «Чортківський комунальний районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги» залишити без задоволення, а Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року у справі № 819/1815/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук
Ухвала у повному обсязі складена 06 листопада 2014 року.