05 листопада 2014 року Справа № 876/13172/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2013 року у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
22 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області (далі - УПФ України в Заліщицькому районі) та зобов'язати відповідача виконувати рішення суду від 15 червня 2011 року в повному обсязі.
Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2013 року, прийнятою у скороченому провадженні, у задоволенні вказаного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене судове рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2011 року задоволено її позов до УПФ України в Заліщицькому районі та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII). Проте, зазначене рішення суду виконувалось лише до 21 липня 2011 року і на даний час позивач отримує пенсію не втих розмірах , які визначені Законом № 796-XII. Апелянт вважає, що відповідачем порушено покладені на нього обов'язки по виконанню рішень суду, в результаті чого позивач отримує пенсію в неналежних розмірах.
З урахуванням вимог ч. 8 ст. 1832 та п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив із того, що Законами України від 14.06.2011 року № 3491-VІ, від 22.12.2011 року № 4282- VІ, від 06.12.2012 року № 5515- VІ передбачено, що у відповідних роках положення ст.ст. 5, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік.
Даючи правову оцінку доводам апелянтів та висновкам суду, що викладені у оскаржуваному судовому рішення, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Судом встановлено, що постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2011 року у справі № 2а-5013/11/1905 задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано УПФ України в Заліщицькому районі провести перерахунок та виплату позивачу призначеної державної пенсії, як інваліду ІІ групи, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї заробітної плати з 25 листопада 2010 року до припинення права на отримання пенсії.
Відповідно до п. 7 ч. 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Кабінетом Міністрів України на виконання п. 7 ч. 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прийнято постанову від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.
01 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 22.12.2011 року № 4282- VІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік», п. 3 розділу «Прикінцеві положення» якого передбачено, що у 2012 році положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
На виконання вимог зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 підтверджено законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що розмір призначеної пенсії позивача змінився саме з 23 липня 2011 року, а тому підстав для визнання неправомірних дій відповідача УПФ України в Заліщицькому районі щодо виконання постанови Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15 червня 2011 року у справі № 2а-5013/11/1905 немає, оскільки таке рішення суду виконано.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що дії УПФ України в Заліщицькому районі щодо визначення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії у наступні роки можуть бути оскаржені позивачем до адміністративного суду у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 31.03.2014 року у справі № 21-37а14, яка є обов'язковою для врахування всіма судами України з огляду на приписи ст. 244-2 КАС України.
Відтак апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції було повно і правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а тому подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2013 року у справі № 597/1038/13-а - без змін.
В силу вимог ч.10 ст. 1832 КАС України ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук