21 жовтня 2014 року Справа № 876/8118/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Приватбудмонтажсервіс" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області до товариства з обмеженою відповідальністю ,,Приватбудмонтажсервіс" про стягнення заборгованості, -
18 квітня 2013 року управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Луцьку Волинської області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Приватбудмонтажсервіс" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 47873,11 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Приватбудмонтажсервіс" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не дав правової оцінки тій обставині, що вказані у позові громадяни не виходили на пенсію із ТзОВ ,,Приватбудмонтажсервіс", а після звільнення з підприємства тривалий час працювали в інших місцях. Тому підприємство має покривати лише частину витрат на доставку та виплату пенсій, яка пропорційна стажу роботи особи на підприємстві.
З огляду на викладене відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України ,,Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів ,,б" - ,,з" статті 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.
За змістом пунктів ,,б" - ,,з" статті 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років, в таких розмірах: 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за списком № 2, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36, і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.,,б" ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення".
Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.
Згідно з пунктом 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Суд першої інстанції встановив, що ТзОВ ,,Приватбудмонтажсервіс" 24 листопада 1994 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та перебуває на обліку в УПФУ в місті Луцьку як платник внесків до Пенсійного фонду.
Матеріалами справи підтверджено, що з ТзОВ ,,Приватбудмонтажсервіс" перебували у трудових відносинах громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким призначена і виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ТзОВ ,,Приватбудмонтажсервіс" за 2010-2011 роки нараховано для відшкодування органам Пенсійного фонду витрати на виплату на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 47 873,11 грн. в тому числі з урахуванням додатково включених витрат за 2009 рік по ОСОБА_4 в розмірі - 9449, 44 грн..
Факт їх понесення управлінням Пенсійного фонду України м. Луцьку підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 2. Докази направлення та отримання відповідачем розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій наявні в матеріалах справи.
За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги апеляційний суд визнає безпідставними, позаяк вони не містять жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції, а тому скарга задоволенню не підлягає.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Приватбудмонтажсервіс" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі № 803/941/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Р.Й. Коваль
Л.Я. Гудим