01 жовтня 2014 року Справа № 876/4283/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іщук Л.П.
суддів Дяковича В.П., Кухтея Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 31 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
07.03.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області (далі - УПФ України в Бережанському районі Тернопільської області), в якому просила поновити строк звернення до суду, визнати протиправними дії відповідача щодо невключення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 27 вересня 2011 року з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та індексації заробітної плати за період з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2011 року згідно довідки Бережанського районного центру зайнятості № 04-248 від 18.02.2014 року відповідно до Закону України «Про державну службу».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернулася в УПФ України в Бережанському районі Тернопільської області про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», однак, при призначенні пенсії в суму заробітної плати не врахована матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб та індексація заробітної плати. Вважає, що відповідачем безпідставно не враховані зазначені виплати, оскільки до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 31.03.2014 року позов задоволений, поновлено позивачу строк звернення до суду, визнані неправомірними дії УПФ України в Бережанському районі Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на соціально-побутові потреби, грошової винагороди за стаж, а також сум індексації заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця та зобов'язано УПФ України в Бережанському районі Тернопільської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 27 вересня 2011 року з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та суму індексації заробітної плати за період з 1 вересня 2009 року по 31 серпня 2011 року згідно довідки Бережанського районного центру зайнятості за № 04-248 від 18 лютого 2014 року в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України " Про державну службу".
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та індексації заробітної плати в розрахунок для обчислення пенсії державним службовцям не передбачені.
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не прибули, тому суд ухвалив провести розгляд справи без їх участі відповідно до ст. 196 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 27.09.2011 року перебуває на обліку в УПФ України в Бережанському районі Тернопільської області як пенсіонер за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
ОСОБА_1 була призначена пенсія в розмірі 90 відсотків від суми її заробітної плати при стажі роботи на посаді державного службовця 20 років 2 місяці і загальному стажі роботи 35 років і 7 місяців. Однак, при призначенні пенсії не були враховані виплачені їй суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також суми індексації заробітної плати, які вона, як державний службовець, отримувала та з яких були проведені нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати, з якої призначається пенсія державного службовця, враховується матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, оскільки на них також нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.4 ст. 37 зазначеного Закону за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань входить до структури оплати праці державного службовця.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах № 21-430а11 від 20.02.2012 року та № 21-125а13 від 14.05.2013 року, які з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.
Щодо включення до заробітку, з якого визначалась пенсія державного службовця, сум індексації заробітної плати, слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто індексація - це грошові доходи населення, які згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» включаються для обчислення пенсії.
Правова позиція у подібних правовідносинах відображена у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд прийшов до висновку про безпідставність неврахування відповідачем під час призначення позивачу пенсії до складу заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, так як на них також нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 31 березня 2014 року у справі № 593/388/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Л.П. Іщук
Судді В.П. Дякович
Р.В. Кухтей