22 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/4452/14
час прийняття: 10 год. 50 хв. категорія 11.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В.,
за участю секретаря Карплюк А. І.,
за участю представника позивача Чижевського А. П.,
за участю представника відповідача Островського В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік фарба" до Відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпік фарба" звернулось до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області Островського В. А. від 11 вересня 2014 року у зведеному виконавчому провадженні № 41132568 про арешт коштів боржника ТОВ "Олімпік фарба";
- визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області щодо не направлення на адресу боржника - ТОВ "Олімпік фарба" копії постанови про арешт коштів боржника.
В обґрунтуванні позову зазначає, що відповідачем безпідставно накладено арешт на кошти позивача в розмірі 268 983,68 грн, оскільки на день винесення оскаржуваної постанови Товариством частково сплачено заборгованість. Окрім того, позивач зазначає, що про існування оскаржуваної постанови позивачу стало відомо від працівників банківської установи 30.09.2014 року, оскільки Товариством не було отримано зазначеної постанови від Відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області в установленому законодавством порядку.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у письмовому відзиві на позов.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України № 606-XIV від 21.04.1999 "Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної Постанови).
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Стаття 8 Закону України "Про виконавче провадження» визначає, що сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпік фарба" є боржником у оскаржуваному виконавчому провадженні.
Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження», у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Згідно приписів ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Статтею 57 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 "Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
-винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
-винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
-винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
-проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Відповідно до п. 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюсту № 512/5 від 02.04.2012, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.
Встановлено, що 11 вересня 2014 року Постановою про арешт коштів боржника, старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції, Островський В. А. при примусовому виконанні :
- наказу Господарського суду № 20/5007/112/11 від 03.01.2012 року про стягнення на користь ПАТ "Київстар" - 2325,68 грн;
- наказу Господарського суду №906/563/13 від 08.07.2013 року про стягнення боргу на користь ТД " ПАльміра" - 247945,71 грн;
- наказу Господарського суду № 21/5007/1228/12 від 09.02.2013 року про стягнення судового збору на користь держави - 1609,50 грн (а.с. 45);
- виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду № 279/3439/13-ц від 06.11.2013 року про стягнення боргу на користь ОСОБА_3 - 6750,79 грн;
- постанови державного виконавця від 24.05.2013 року про стягнення виконавчого збору на користь держави - 1096,69 грн (а.с. 53);
- постанови державного виконавця від 01.03.2013 року про стягнення виконавчого збору на користь держави - 554,06 грн (а.с.47);
- постанови державного виконавця від 01.03.2013 року про стягнення виконавчого збору на користь держави - 2296,90 грн (а.с. 49);
- постанови державного виконавця від 28.04.2012 року про стягнення виконавчого збору на користь держави - 1283,52 грн (а.с. 59) ;
- постанови державного виконавця від 02.04.2012 року про стягнення виконавчого збору на користь держави - 1665,23 грн (а.с. 57);
- постанови державного виконавця від 27.12.2010 року про стягнення виконавчого збору на користь держави - 1743,80 грн;
- постанови державного виконавця від 08.03.2010 року про стягнення виконавчого збору на користь держави - 715,43 грн;
- постанови державного виконавця від 01.04.2010 року про стягнення виконавчого збору на користь держави - 996,37 грн,- постановив накласти арешт на кошти на загальну суму 268 983,68 грн, що містяться на рахунках у банках та належать ТОВ "Олімпік фарба".
Однак, представник відповідача в судовому засіданні не заперечував щодо твердження представника позивача, який зазначив, що Товариством частково виконані судові рішення та виконавчі документи шляхом сплати заборгованості, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження, що міститься в матеріалах справи (а.с. 8-10) з якої вбачається, що:
- 04.11.2013 року сплачено боржником добровільно 66113,71 грн;
- 09.12.2013 року стягнено 5000,00 грн (плат. доруч. № 1058, а.с. 76);
- 09.12.2013 року стягнено 2000,00 грн (пл. доруч. № 1087, а.с. 76);
- 27.12.2013 року стягнено виконавчий збір в розмірі 449,45 грн (плат. доруч. № 1542, а.с. 78);
- 27.01.2014 року стягнено 1434,43 грн (плат. доруч. № 1457, а.с. 78);
- 27.01.2014 року стягнено 4329,55 грн (плат. доруч. № 1540, а.с. 79);
- 30.05.2014 року стягнено 2014,87 грн (плат. доруч. № 517, а.с. 79);
- 08.08.2014 року стягнено 2734,71 грн (плат. доруч. № 872, а.с. 80).
Отже, із позивача стягнено згідно ВД 83627,27 грн, а також виконавчий збір 449,45 грн. Представник позивача у позовній заяві зазначив суму, що сплачена Товариством в розмірі 83627,27 грн, однак не урахував сплаченого виконавчого збору.
На запитання суду, чому при винесенні оскаржуваної постанови не було вирахувано сум, що сплачені Товариством, представник відповідача пояснив, що державним виконавцем помилково було внесено до переліку рішень про стягнення коштів рішення, що вже виконані.
Окрім того, представник позивача в судовому засіданні зауважив, що державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області накладено арешт на рахунок, з якого виплачується заробітна плата працівникам Товариства.
Однак, на запитання суду, з якого саме рахунку здійснюються Товариством зазначені виплати, представник позивача в судовому засіданні відповіді не надав, а також не було надано письмових доказів з даного питання.
Враховуючи надані представником позивача докази сплати заборгованості за судовими рішеннями та виконавчими документами, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність винесення постанови від 11.09.2014 року щодо накладення арешту на кошти боржника на загальну суму 268 983,68 грн, оскільки заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік фарба" за визначеними вище наказами та постановами становить 184 906, 96 грн.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії відділу державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області щодо ненаправлення на адресу боржника - ТОВ "Олімпік фарба" копії постанови про арешт коштів боржника суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження», копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Представник позивача зауважив, що про існування оскаржуваної Постанови Товариству стало відомо лише 30 вересня 2014 року від працівників банківської установи під час намагання отримати кошти для виплати заробітної плати працівникам підприємства, а тому був позбавлений можливості оскаржити її у встановленому законодавством терміни.
Не погоджуючись із вказаними твердженнями представника Товариства, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відділом Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області було вчасно (11 вересня 2014 року ) направлено на адресу Товариства постанову від 11.09.2014 року про арешт коштів боржника, при цьому зауважив, що законодавчо не передбачено обов'язку державного виконавця перевіряти факт отримання боржником постанови про арешт коштів боржника.
Представником відповідача на підтвердження правової позиції надано на вимогу суду копію Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, з якого вбачається, що 11 вересня 2014 року відповідачем на адресу позивача було направлено оскаржувана Постанова про арешт коштів боржника (а.с. 83-84).
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що Відділом Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області в судовому засіданні підтверджено факт направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік фарба" постанови про арешт коштів боржника в терміни, що визначені чинним законодавством, а тому позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача щодо ненаправлення на адресу боржника - ТОВ "Олімпік фарба" копії постанови про арешт коштів боржника є безпідставною та необґрунтованою.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік фарба" задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції від 11 вересня 2014 року в частині накладення арешту на кошти в сумі 84 076, 72 грн. В іншій частині постанову відділу державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції від 11 вересня 2014 року, - залишити без змін.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: 27 жовтня 2014 р.