30 жовтня 2014 року м. Київ К/800/30070/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ситников О.Ф., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21.03.2013р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2013р. у справі за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
У березні 2013 року Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 564321,24 грн.
Постановою окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21.03.2013р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2013р., в задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
За правилами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з частиною 9 статті 19 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 1 статті 20 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для Працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ за 2012 рік комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2012 році склала 1812 особу, з них: середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 58 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», - 72 осіб.
Судами встановлено, що комунальним підприємством «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради щомісячно з січня по грудень 2012 року до Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів надавались звіти форми 3-ПН про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, входив з того, що у 2012 році відповідачем виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в частині нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Також відповідач належним чином інформував центр зайнятості про наявні вакантні місця для інвалідів, не відмовляв у прийнятті їх на роботу, а тому передбачені законом підстави стягнення адміністративно-господарських санкцій відсутні.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки за змістом статей 18 та 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а відповідно до частини 5 статті 19 цього Закону виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів вважається саме їх працевлаштування, а не лише створення відповідних робочих місць.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм Процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21.03.2013р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2013р. - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: О.Ф. Ситников
І. В. Штульман