16 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/63444/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Рецебуринський Ю.Й., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського міського суду Донецької області від 25.07.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про поновлення строку звернення до суду, зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Донецької області провести перерахунок пенсії відповідно до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, що становить 1650,43 грн. та виплату суми недоотриманої пенсії, яка виникла внаслідок неправильного застосування показника середньої заробітної плати з 01.01.2010р. по дату винесення рішення у справі.
Ухвалою Кіровського міського суду Донецької області від 25.07.2011р. відмовлено позивачу в поновленні строку звернення до суду.
Ухвалою Кіровського міського суду Донецької області від 25.07.2011р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011р., позов залишено без розгляду.
З такими рішеннями судів не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене апеляційним судом рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних процесуальних дій, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
За висновком суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, з позовом до суду позивач звернувся з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, позивач не привів суду доказів щодо поважних причин пропущення строку звернення до суду, тому підстави для його поновлення відсутні.
Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій можна погодитись лише частково.
Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (абзац дев'ятий статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкового висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом про перерахунок пенсії у межах шести місяців до дати звернення її до суду.
Позивач звернулась до суду з позовом 21.07.2011р., тому позовні вимоги у межах шестимісячного строку назад від зазначеної дати, тобто з 20.02.2011р., не можуть вважатися такими, що подані з пропущенням зазначеного строку звернення до суду, та підлягають судовому розгляду з постановленням судового рішення по суті заявлених вимог за цей період.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Оскільки зазначені порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції в частині вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції, який не виправив допущеної помилки, підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Кіровського міського суду Донецької області від 25.07.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: Ю.Й. Рецебуринський
І.В. Штульман