09 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/6381/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді: Іваненко Я.Л., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2008 перерахунок пенсії у розмірі 80% від середньомісячного заробітку, але не менше як три прожиткових мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 05.05.2011 позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) дія цього Закону поширюється на працівників, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно статті 8 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач працювала на посадах хронометражиста, нормувальника та маркшейдера на підприємствах вугільної промисловості.
З 27.09.1979 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області.
Згідно даних трудової книжки загальний трудовий стаж роботи позивача становить більше 27 років, в тому числі, пільговий страховий стаж роботи - більше 15 років.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач працювала на посадах хронометражиста, нормувальника та маркшейдера, які віднесені до Списку № 1, вона має право на отримання пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що професії хронометражиста, нормувальника та маркшейдера не віднесені до робіт з повним робочим днем під землею, а тому норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на ці професії не розповсюджуються.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки стаття 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» містить вичерпний перелік категорій працівників за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на яких поширюється дія цього Закону. Позивач не належала до зазначених категорій працівників, тому висновки суду апеляційної інстанції щодо непоширення норм зазначеного Закону на ці професії є обґрунтованими.
Відповідно до частини першої статі 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволенні, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: Я.Л. Іваненко
І.В. Штульман