"17" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/49885/13
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року,
У квітні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 18 березня 2009 року. При призначенні пенсії ОСОБА_1 було зменшено пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, позивач відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 від 27 липня 1995 року є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування та відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється від сплати єдиного внеску як пенсіонер за віком. Проте управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області вимогою від 4 лютого 2013 року № Ф 48 встановило недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 4572,42 грн. Просила визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області від 4 лютого 2013 року № Ф 48; зобов'язати відповідача припинити нарахування позивачу єдиного внеску.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області від 4 лютого 2013 року № Ф 48 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Вказуючи на допущені, на думку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, апеляційним судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,зареєстрована виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області як фізична особа-підприємець 27 липня 1995 року. Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 18 березня 2009 року позивач перебуває на пенсії за віком. При виході на пенсію позивачу було зменшено пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 4 лютого 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу № Ф 48 за недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 4572,42 грн та повідомлення-розрахунок.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, призначену на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не є пенсіонером за віком у розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і від його сплати не звільняється.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до положень частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є пенсіонерами за віком, і звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року №21-25а14.
За змістом статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Оскільки на момент звернення до суду право позивача на звільнення від сплати єдиного внеску в майбутньому ще не порушено, підстав для задоволенні позову в цій частині немає.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року скасувати, залишивши в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Пасічник С.С.