16 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/91191/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді: Рецебуринський Ю.Й., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 14.01.2010 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28.09.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про стягнення коштів, -
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих сум щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 2330 грн. за 2009 рік.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 14.01.2010, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28.09.2011, позов задоволено.
З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується, зокрема, інвалідам III групи в розмірі чотири мінімальні заробітні плати.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом III групи.
28.01.2009 Управлінням праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області виплачена позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 90 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив із пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, а тому при визначенні розміру спірної допомоги слід керуватись положеннями статті 48 Закону України «Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Крім того, суди виходили х того, що впродовж 2009 року жодні обмеження розміру такої допомоги на законодавчому рівні встановлені не були.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванню та виплаті спірної щорічної допомоги на оздоровлення в Україні покладені на органи праці та соціального захисту населення, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до частини першої статі 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області залишити без задоволенні, а постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 14.01.2010 та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28.09.2011 у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: Ю.Й. Рецебуринський
І.В. Штульман