07 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/32948/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий -Стародуб О.П.,
судді - Малинін В.В., Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Київській області, Бориспільської об'єднаної податкової інспекції у Київській області про поновлення на публічній службі, -
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу ДПА України про звільнення від 24.04.2008р. №892-о, поновлення на посаді першого заступника начальника ОДПІ - начальника відділу податкової міліції Бориспільської ОДПІ Київської області, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2009р. позовні вимоги задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010р. скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що строк звернення до суду позивачем пропущено, про поновлення такого строку позивач не просив, поважних підстав його пропуску суду не надано, відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску такого строку, а тому у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений частиною 3 статті 99 КАС України та частиною 1 статті 233 КЗпП України, відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску такого строку, а тому висновки апеляційного суду про відмову у задоволенні позову відповідають вимогам закону.
Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що судом апеляційної інстанції не було вирішено його клопотання про поновлення строку звернення до суду є безпідставним і висновки суду не спростовує, оскільки таке клопотання в матеріалах справи відсутнє.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Київській області, Бориспільської об'єднаної податкової інспекції у Київській області про поновлення на публічній службі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.В. Малинін
І.В. Штульман