"16" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/34775/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Рецебуринського Ю.Й.,
Стародуба О.П., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року, -
встановив:
У серпні 2010 року ОСОБА_4 в порядку цивільного судочинства звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова протиправною, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22 травня 2008 року по 19 квітня 2010 року.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 січня 2011 року поновлено ОСОБА_4 строк звернення до суду.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 січня 2011 року позов задоволено. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова щодо неперерахування ОСОБА_4 розміру пенсії та надбавки до пенсії згідно Закону № 796-XII за період з 22 травня 2008 року по 19 квітня 2010 року протиправною. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової) ОСОБА_4 за період з 22 травня 2008 року по 19 квітня 2010 року відповідно до статтей 50, 54 Закону № 796-XII із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 січня 2011 року в частині задоволення позовних вимог про перерахунок пенсій за період з 22 травня 2008 року по 11 квітня 2010 року скасовано та позов в цій частині залишено без розгляду. Змінено постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, викладено абзаци другий-четвертий резолютивної частини постанови наступним чином: «Визнати неправомірною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_4 з 12 квітня 2010 року відповідно до статтей 50, 54 Закону № 796-XII із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення. Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць». В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 22 травня 2008 року по 11 квітня 2010 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що позивач ОСОБА_4 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова. Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 листопада 2010 року зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог статтей 50, 54 Закону № 796-ХІІ за період з 20 квітня 2010 року по 29 листопада 2010 року.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії
1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 вказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктами 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI до Закону № 796-ХІІ, зокрема, до статей 50, 54, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 щодо неконституційності підпунктів 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» вказані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали.
У 2009, 2010 роках положення статтей 50, 54 Закону № 796-ХІІ зупинено чи змінено не було.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають положення саме статей 50, 54 Закону № 796-XII, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, якими керувався відповідач, оскільки такі істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
З положень статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що за основу нарахування розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
З огляду на викладене, правильними є висновки судів щодо неприйняття в даному випадку положень частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІV, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ.
Згідно частини 3 статті 67 Закону № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 за період з 22 травня 2008 року по 11 квітня 2010 року і залишаючи позов в цій частині без розгляду суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом 12 жовтня 2010 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, він звернувся в суд з позовом 10 серпня 2010 року в порядку цивільного судочинства і ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 січня 2011 року йому було поновлено строк звернення до суду.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 січня 2011 року прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована в частині та змінена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року - скасувати.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Рецебуринський Ю.Й.
Стародуб О.П.