28 жовтня 2014 р. Справа № 876/8949/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
за участю представника відповідача: Горінецького О.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
У липні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Чопської митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в період з 19 липня 2012 року по 09 липня 2014 року.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 року визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України «Про припинення перебування на державній службі» від 18.05.2012 №1033-к «Про припинення перебування на державній службі» ОСОБА_2 - головного інспектора сектора митного оформлення № 1 митного поста «Лужанка» Чопської митниці; визнано протиправним та скасовано наказ Чопської митниці від 18.05.2012 року №897-к «По особовому складу» про проведення з ОСОБА_2 розрахунку; поновлено ОСОБА_2 на посаді головного інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Лужанка» Чопської митниці; зобов'язано Чопську митницю Міністерства доходів і зборів України виплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2012 року по 19.07.2012 року, допустивши негайне виконання постанови в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у сумі 4125,53 грн. Проте, оскільки позивача поновлено Наказом Чопської митниці Міндоходів тільки 09.07.2014 року, то на його думку стягненню підлягає сума за весь час вимушеного прогулу, а саме за період з 19.07.2012 року по 09.07.2014 року, оскільки у вказаний період позивач не працював та заробітну плату не отримував, внаслідок затримки виконання рішення на нову роботу працевлаштуватися не міг. Просив позов задоволити.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Чопську митницю Міндоходів виплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 20 липня 2012 року по 08 липня 2014 року в розмірі 99493,61 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто три гривні 61 коп.) грн. без утримання обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Чопська митниця Міндоходів. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 року задоволено позовні вимоги позивача до Чопської митниці Державної митної служби України, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України «Про припинення перебування на державній службі» від 18.05..2012 №1033-к «Про припинення перебування на державній службі» ОСОБА_2 - головного інспектора сектора митного оформлення № 1 митного поста «Лужанка» Чопської митниці; визнано протиправним та скасовано наказ Чопської митниці від 18.05.2012 року №897-к «По особовому складу» про проведення з ОСОБА_2 розрахунку; поновлено ОСОБА_2 на посаді головного інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Лужанка» Чопської митниці; зобов'язано Чопську митницю Міністерства доходів і зборів України виплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2012 року по 19.07.2012 року, допустивши негайне виконання постанови в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у сумі 4125,53 грн.
Як вбачається з матеріалів справи 09.07.2014 року Чопською митницею Міндоходів видано наказ за №421-о, відповідно до якого поновлено ОСОБА_2 на посаді головного інспектора сектора митного оформлення № 1 митного поста «Лужанка» Чопської митниці Міндоходів. Також, 09.07.2014 року датований запис в трудовій книжці позивача про поновлення на роботі. (а.с.20)
За таких обставин виконання постанови суду від 19.07.2012 року про поновлення на роботі, незважаючи на негайне виконання відбулося 09.07.2014 року.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на той факт, що з часу звільнення з митних органів до моменту поновлення на посаді позивач не був працевлаштований та відповідно до довідки Ужгородського міського центру зайнятості в період з 19.07.2012 р. по 09.07.2014 р. на обліку в Ужгородському центрі зайнятості не перебував. (а.с.54)
Згідно ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Статтею 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
Відповідно до ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 256 КАС України передбачено негайне виконання постанов суду щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби, тобто ще до набрання цим рішенням законної сили.
Згідно з вимогами частини 5 статті 235 КЗпП України, прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч.3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Як вбачається з довідки від 19.07.2012 року № 4/15-356про середню заробітну плату ОСОБА_2 (розрахунковий період - з березня 2012 по квітень 2012) середньомісячна заробітна плата позивача становить 4125,53 грн., а середньогодинна заробітна плата - 25,31 грн.
Абзацом 5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податків з доходів фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року у справі №807/2397/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.10.2014 року