28 жовтня 2014 р. Справа № 876/9050/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинним та скасування рішення,-
У серпні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинним та скасування рішення від 22.05.2014 року №030513.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що посадовими особами відповідача в листопаді 2013 року було проведено фактичну перевірку в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться по АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність позивач. За результатами перевірки складено акт, в якому вказано на порушення статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" та Положення про виготовлення, зберігання продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою КМУ № 1251 від 27.12.2010 року, а саме: встановлено факт роздрібної торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої; факт продажу слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років; факт зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку. На підставі даного акту 22.05.2014 року ГУ Міндоходів у Волинській області було винесене рішення №030513-21 про застосування до ФОП ОСОБА_1, фінансових санкцій у вигляді штрафу в загальному розмірі 20 300,00 грн. З вказаним рішенням позивач не погоджується, вважає його незаконним та просить скасувати. Просив позов задоволити.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.11.2013 року на підставі наказу ГУ Міндоходів у Волинській області від 19.11.2013 року №571, направлень від 19.11.2013 року №№ 000159 та 000160 проведено фактичну перевірку в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" що знаходиться по АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність позивач.
За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ Міндоходів у Волинській області складено акт від № 71/21-02/НОМЕР_1 від 26.11.2013 року, в якому вказано на порушення статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", а саме: факт продажу слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, при перевірці контрольних стрічок РРО встановлено порушення вимог Постанови КМ України № 957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», та виявлено 25 пачок цигарок, які були марковані акцизними марками з ознаками підробки (під дією ультрафіолетового випромінювання відсутнє свічіння захищених волокон червоного та блакитного кольору, відсутні відомості в АС «Акцизні марки»), чим порушено ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" та Положення про встановлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджених Постановою КМ України №1251 від 27.12.2010 року.
Перевірку проведено у присутності особи, що фактично проводила розрахункові операції - продавця ОСОБА_2 яка ознайомилась з вищевказаним наказом про проведення перевірки, будь яких заперечень до акту перевірки не висловила.
На підставі акту перевірки від 26.11.2013 року та за результатами розгляду матеріалів відповідачем 22.05.2014 року винесено рішення № 030513 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 20300 гривень, а саме 5000 грн. - за торгівлю горілкою за цінами нижчими ніж мінімальні ціни встановлені на такі напої; 6800 гривень - продаж слабоалкогольного напою особі яка не досягла 18 років; та 8500 грн. - за зберігання тютюнових виробів з підробленими акцизними марками.
Відповідно до п. 80.2. ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин.
Підставою для проведення такої перевірки згідно з п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів
Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що позивачем не оспорюється факт продажу алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі товари.
Таким чином, позивач визнає наявність такого факту порушення, яке зафіксовано в акті перевірки, що підтверджено відповідними чеками з РРО та погоджується в цій частині із рішенням відповідача від 22.05.2014 року про застосування фінансової санкції в розмірі 5000 гривень.
Відповідно до ст. 15 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Частиною 28 цієї статті передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях.
Згідно ст. 15-3 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Згідно з частиною четвертою статті 15-3 Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення вимог статті 15-3 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800,00 грн.
Таким чином, сам факт продажу слабоалкогольного напою 25.11.2013 року неповнолітньому ОСОБА_3 зафіксовано в акті перевірки, де уповноваженими особами власника не зроблено будь якого запису, що вони не згідні із цим. Продаж слабоалкогольного напою зафіксовано через РРО.
Апеляційний суд також наголошує, що при продажі слабоалкогольного напою продавцю слід було враховувати вік неповнолітнього, такою, продавець при продажі йому слабоалкогольного напою була зобов'язана перевірити, чи ця особа досягла 18-річного віку, чого нею не було зроблено.
Умовою виявлення факту продажу слабоалкогольного напою неповнолітньому є встановлення особи з перевіркою документів, що засвідчує її вік. При цьому закон не вимагає обов'язкового витребовування продавцем у покупця при продажу йому алкогольних напоїв документів, що засвідчують його особу для встановлення віку. Така вимога поширюється лише на особу, до якої у продавця виник сумнів щодо її віку.
З наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що продаж неповнолітньому слабоалкогольних напоїв може бути визнаний порушенням вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" лише в разі наявності обставин, що дають підстави продавцю сумніватись у віці особи, якій реалізуються тютюнові вироби, або обізнаності продавця щодо її неповнолітнього віку.
Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності. (Постанова ВСУ від 26.03.2013 року у справі № 21-48а13).
Абзацом 15 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Відтак, під час проведення перевірки було виявлено за місцем здійснення торгівельної діяльності підприємцем ОСОБА_1 25 пачок цигарок з акцизними марками, які мають ознаки підробки, а саме: під дією ультрафіолетового випромінювання відсутнє свічіння захищених волокон червоного та блакитного кольору, відсутні відомості в АС «Акцизні марки».
В додатку № 2 до акту здійснено перелік вказаних тютюнових виробів із зазначенням номера та серії кожної акцизної марки.
В ході проведення перевірки та розгляду матеріалів, в судовому засіданні встановлено, що зазначені в даному додатку акцизні марки є відсутніми в АС «Акцизні марки», (що підтверджено відповідними витягами з даної системи які є наявними в матеріалах справи) та мають зовнішні ознаки підробки.
Таким чином, на думку суду відповідачем правомірно було застосовано фінансові санкції до позивача визначені абз.15 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в розмірі 8500 гривень.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 року у справі №803/1581/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич