ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 листопада 2014 року 11:04 № 826/15080/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Тимчук М.Д.,
за участі:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (довіреність від 02.09.2014 р.)
від відповідача-1: Цуканова С.Г. (довіреність від 03.10.2014 р. № 09-8839/14)
від відповідача-2: Ханович К.В. (довіреність від 22.08.2014 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_5
до:Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича
про:визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_5 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича (далі - Уповноважений), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду та Уповноваженого при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за банківськими вкладами та нарахованих за ними процентів ОСОБА_5 в ПАТ "Брокбізнесбанк" (далі - Банк);
- зобов'язати Фонд та Уповноваженого включити вимоги ОСОБА_5 за договором банківського строкового вкладу № 307/07-13 від 17.07.2013 р. та за договором банківського строкового вкладу № 359-07-13-978 від 17.07.2013 р. в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Брокбізнесбанк» за рахунок Фонду, з урахуванням раніше виплачених сум в межах граничного розміру відшкодування коштів.
Тобто, як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, позовні вимоги пов'язані із виплатою гарантованої Фондом суми за вкладами позивача у банку.
Позивач зазначає, що між ним та Банком були укладені договори строкового банківському вкладу (депозиту).
Кошти позивача, як зазначається у позові, обтяжені заставою, так як забезпечують належне виконання ПП «Водообработка та обладнання» (позичальника) за договором про надання овердрафту. Сума зобов'язань за овердрафтом наразі складає, як вказує позивач, 85 315,08 грн.
Між тим, за договором застави № 09-13-980Z1 від 17.07.2013 р. предметом застави є право вимоги на отримання коштів в сумі 215 000 грн., які знаходяться на депозитному рахунку позивача.
Окрім того, між позивачем та Банком в інтересах зазначеного підприємства також було укладено договір застави від17.07.2013 р. № 09-13-980Z, де предметом застави є 10 395 Євро.
У зв'язку з тим, що 10.06.2014 р. НБУ відкликав у Банка ліцензію та у зв'язку з прийняттям 11.06.2014 р. Фондом рішення про початок здійснення процедури ліквідації Банку та призначення Уповноваженого, позивач звернувся до Уповноваженого (відповідача-2) із заявою від 17.06.2014 р. з проханням розірвати договір застави від № 09-13-980Z1 за згодою сторін у зв'язку з тим, що інший договір застави № 09-13-980Z є достатнім для виконання кредитного договору.
У позові зазначається, що у вищезгаданій заяві позивач наголосив, що вказаний договір застави є непотрібним для Банку, а його розірвання жодним чином не погіршує становище Банку.
Однак, як надалі зазначає позивач, Уповноважена особа Фонду не надала йому відповіді та не проінформував позивача про розірвання зазначених договорів застави, також не надала підтвердження даних про внесення позивача в реєстр вкладників для здійснення виплат.
У позові також зазначається, що 18.07.2014 р. позивач подав до Банку заяву, в якій прохав ініціювати Уповноваженою особою включення та включити позивача до реєстру виплат за вкладами в межах гарантованих Фондом сум за вкладами вимоги позивача за договорами вкладів та суми процентів за даними вкладами (маючи на увазі включення вимог позивача понад гарантовану відповідачем-1 (Фондом) суму).
Листом від 21.07.2014 р. Банк повідомив, що заява позивача від 18.07.2014 р. надійшла до Банку після закінчення встановленого строку, згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тобто, після 14.07.2014 р.).
У зв'язку з тим, що, як вважає позивач, заява від 18.07.2014 р. не була розглянута та відповідь за нею була надана не по суті, позивач заявою від 23.07.2014 р. повідомив Уповноважену особу Фонду, що із заявою про визнання кредиторських вимог позивач звертався 14.07.2014 р., а в заяві від 18.07.2014 р. позивач прохав відповідача-2 ініціювати питання про збільшення розміру коштів до відшкодування за рахунок коштів Фонду.
12.08.2014 р., як надалі зазначає позивач, він подав до відповідача-1 (до Фонду) заяву про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами та заяву про включення до реєстру виплат Фонду.
Листами від 06.08.2014 р. Відповідач-2 (Уповноважена особа Фонду) та від 22.08.2014 р. Відповідач-1 (Фонд) повідомили, що вклади позивача використовуються як засіб забезпечення іншого зобов'язання перед Банком, в свою чергу депозитні кошти можуть бути виведені з під застави лише після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Саме тому, у відповідача-2 (Уповноваженої особи Фонду) відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Позивач з посиланням на положення вищевказаного Закону вважає, що відповідачами безпідставно не включено позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, їх дії позивач вважає неправомірними, оскільки вони позбавили позивача можливості отримати гарантовані відповідачем-1 кошти.
В контексті визначених законом обмежень щодо відшкодування сум та положень п. 8 ч. 4 ст. 26 зазначеного Закону, позивач наголошує, що як заставодавець не є одночасно боржником Банку, а забезпечує виконання зобов'язань іншої особи, тому відсутні обмеження щодо відшкодування сум по вкладам.
Крім того, як вважає позивач, виходячи з того, що коштів за одним з договорів вкладів були достатніми для виконання зобов'язань за кредитним договором, то відповідач-2 повинен був вжити заходів щодо виконання Банком хоча б зобов'язань на суму, що була більшою суми боргу позичальника перед Банком, та включити її до реєстру гарантованих виплат.
Виходячи з наведених підстав позову, позивач просить задовольнити позов.
Відповідачі проти позову заперечують та зазначають, що порушень прав позивача з їх боку не допущено, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.11.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.07.2013 р. між ПАТ «Брокбізнесбанк» та фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір № 307/07-13 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад «Стабільний»). Сума депозиту 215 000 грн. на строк з 16.07.2013 р. до 21.07.2014 р. Договором передбачено нарахування процентів в розмірі 19 %.
Додатковою угодою № 1 від 17.07.2013 р. до зазначено договору обумовлено, що Вкладник надав в заставу Банку майнові права за цим договором (право вимоги коштів з рахунку) в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 09-13-980-О від 17.07.2013 р. (далі - «Кредитний договір») та уклав відповідний договір застави майнових прав № 09-13-980Z1 від 17.07.2013 р. (далі - «Договір застави»).
Згідно із зазначеною додатковою угодою договір доповнено п/п. 1.9., згідно з яким в разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, умов, що випливають з Кредитного договору та/або Договору застави, вкладник надає Банку право, шляхом договірного списання з рахунку, отримати суму, необхідного для повного виконання зобов'язань, включаючи кредит, проценти, неустойку, збитки, комісійну винагороду, витрати щодо здійснення забезпеченої заставою вимоги.
Окрім того, 17.07.2013 р. між позивачем та ПАТ «Брокбізнесбанк» укладено також аналогічний депозитний договір № 359-07-13-978. Сума вкладу - 10 395 євро. Також до зазначеного договору укладено аналогічну додаткову угоду № 1 від 17.07.2013 р., що і до вищезгаданого договору (відносно застави прав за депозитним договором).
Вказані договори діють до повного виконання сторонами взятих зобов'язань. Зміни і доповнення оформляються додатковими угодами, якщо інше не передбачено договором та/або правилами або чинним законодавством України та можуть бути внесені за домовленістю сторін.
У вищезгаданих договорах зазначено, що вони є публічними.
17.07.2013 р. між вказаними особами укладено договір застави № 09-13-980-Z1 відповідно до якого заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (Банку) предмет застави для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань, а саме зобов'язань ПП «Водообработка та обладнання» за Кредитним договором (договір про надання овердрафту № 09-13-980-О від 17.07.2013 р., укладений між Банком та ПП «Водообработка та обладнання»). Предметом застави є право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 215000 грн., які є предметом вищезгаданого депозитного договору № 307/07-13 від 17.07.2013 р.
Слід зазначити, що відповідно до даних з ЄДР позивач є засновником та керівником ПП «Водообработка та обладнання».
Заставою забезпечуються зобов'язання, визначені у п. 2.1. договору. У договорі зазначено, що сторони ознайомлені з умовами Кредитного договору. У договорі зазначено, що позивальник зобов'язаний повністю повернути заставодержателю суму отриманого кредиту, який наданий у формі овердрафту з лімітом в сумі 300 000 грн. не пізніше 16 липня 2014 року.
При цьому, п. 3.4. договору обумовлено, що заставодержатель має право: вживати всіх заходів, право на які надано йому положеннями чинного законодавства України, цього договору, з метою реалізації своїх прав та отримання виконання грошових зобов'язань; задовольнити за рахунок предмета застави всі свої вимоги у повному обсязі. Пунктом 4.5. передбачено право заставодержателя (Банку) на договірне списання коштів з депозитного рахунку, для виконання боргових зобов'язань та зобов'язань заставодавця по цьому договору.
Згідно із п. 5.1. договір діє до виконання в повному обсязі позичальником зобов'язань за кредитним договором та заставодавцем зобов'язань заставодавця за цим договором.
Згідно з п. 6.1. застава за цим договором припиняється з моменту виконання сторонами зобов'язань за цим договором та позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Договір може бути змінено або доповнено за взаємною згодою сторін.
Окрім того, 17.07.2013 р. між вказаними особами укладено також інший договір застави № 09-13-980-Z, відповідно до якого заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (Банку) предмет застави для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань, а саме зобов'язань ПП «Водообработка та обладнання» за Кредитним договором (договір про надання овердрафту № 09-13-980-О від 17.07.2013 р., укладений між Банком та ПП «Водообработка та обладнання»). Предметом застави є право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 10 395 євро, які є предметом вищезгаданого депозитного договору № 359-07-13-978 від 17.07.2013 р.
Цей договір застави містить умови, аналогічним тим, що викладені у вищезгаданому договорі застави.
На час розгляду справи не надано доказів виконання зобов'язань позичальника (ПП) за кредитним договором. Станом на 29.08.2014 р., як вбачається з листа Банку, складала 85 315,08 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» (код за ЄДРПОУ 19357489; МФО 300249; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 41, 03057) (далі -АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»).
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича.
Тимчасову адміністрацію в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» запроваджено строком на три місяця з 03 березня 2014 по 02 червня 2014.
У повідомленні, розміщеному на офіційному веб-сайті Фонду 03.03.2014 р., зазначено, що протягом дії тимчасової адміністрації вкладники АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку. Виплати за зазначеними договорами здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, але не більше 200 тисяч гривень.
Керуючись частиною шостою статті 12, статтями 34 та 37 Закону, виконавча дирекція Фонду рішенням від 03.06.2014 № 42 продовжила повноваження уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» Куреного Олександра Вікторовича з 03.06.2014 до дня отримання Фондом рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК». Оголошення про наведене розміщено на офіційному веб-сайті Фонду 06.06.2014 р.
Згідно із постановою НБУ від 10.06.2014 № 339 відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК». Наведені обставини визнаються і позивачем у позовній заяві. Оголошення про прийняте рішення розміщено 11.06.2014 р. на офіційному веб-сайті НБУ.
11.06.2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 45 (далі - Рішення № 45) відповідно до якого розпочато ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11 червня 2014 року (п. 1 Рішення № 45).
Згідно з Рішенням № 45 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича на період з 11 червня 2014 року по 10 червня 2015 року включно.
Позивачем визнається та не заперечується, що вказане рішення офіційно оприлюднено в газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» 14.06.2014 р.
Оголошення про наведене розміщено 12.06.2014 р. на офіційному веб-сайті Фонду.
17.06.2014 р. позивачем сформовано заяву на адресу Уповноваженої особи Фонду в якій зазначено, крім іншого, що сума депозиту під заставою за договором № 09-13-980-Z від 17.07.2014 р. є достатньою для забезпечення виконання Кредитного договору овердрафту № 09-13-980-О, оскільки станом на день формування заяви заборгованість позичальника становить менш 80 тис.грн.
У зв'язку з наведеним позивач просив розірвати договір застави № 09-13-980Z1 від 17.07.2013 р., зазначаючи про можливість розірвання договору за згодою сторін.
Із зазначеної заяви, між іншим, вбачається, що позивачу відомо про прийняття постанови Правління НБУ від 10.06.2014 р. № 336 про відкликання ліцензії Банку та його ліквідацію, а також про постанову Фонду від 11.06.2014 р. № 45 про початок здійснення процедури ліквідації Банку та призначення Уповноваженої особи Фонду.
З посиланням на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містить заборони щодо розірвання договору застави, а також на те, що сума коштів за депозитним договором забезпечено виконання кредитного овердрафту, є достатньою для виконання останнього, позивач зазначив у заяві, що розірвання договору застави не погіршує становище Банку в процедурі ліквідації, проте забезпечує право ОСОБА_5 на звернення з вимогою про відшкодування вкладу.
Таким чином, позивач просив розірвати за згодою сторін з 20.06.2014 р. договір застави № 09-13-980Z1 від 17.07.2013 р. про що просив повідомити його письмово та скласти, за необхідності, додаткову угоду.
Із зазначеної заяви не вбачається висунення вимог щодо виплати гарантованої суми Фондом, у той же час вбачається намір звернутися із такою заявою при розірванні розірвання договору застави.
18.07.2014 р. позивач звернувся із заявою до Уповноваженої особи Фонду, в якій зазначив, що обмеження, встановлені п. 8. ч. 4 ст. 26 вищезгаданого Закону не поширюються на кошти, які розміщені на депозиті, оскільки, як зазначено у заяві, кредитор як заставодавець не є одночасно боржником банку, а забезпечує виконання зобов'язань іншої особи, до того ж, як зазначено у заяві, обсяг забезпечених зобов'язань становить 74427,74 грн., а обсяг боргу Банку перед Кредитором становить 215 000 грн. та 10395 євро.
У заяві позивач просив ініціювати включення та включити до Реєстру виплат за вкладами в межах гарантованих Фондом сум за вкладами вимоги ОСОБА_5, що складаються з суми вкладів за вищезгаданими договорами депозиту (215000 грн. та 10 395 євро, суми процентів за даними вкладами.
Оскільки виплати уповноваженим банком-агентом здійснюються до 29.07.2014 р., позивач просив терміново вирішити зазначене питання та на протязі 5 днів письмово повідомити його про результати розгляду заяви.
Таким чином, у вказаній заяві позивач вперше заявив вимогу про включення його до Реєстру виплат гарантованих Фондом сум.
21.07.2014 р. Банком сформовано повідомлення на адресу позивача за № 7955/010-04, в якому крім іншого міститься на вищезгадані рішення НБУ та Фонду, а також на те, що публікація про ліквідацію Банку та призначення Уповноваженої особи Фонду була здійснення 14.06.2014 р. у двох офіційних виданнях.
З посиланням на положення ст. 45, 49 вищезгаданого Закону зазначено Банком, що позивач мав право звернутися із відповідною заявою та заявити кредиторські вимоги з 14.06.2014 р. по 14.07.2014 р. включно.
Зазначено, що на жаль, заява позивача зареєстрована 18.07.2014 р., після закінчення встановленого строку.
У повідомленні звернуто увагу позивача, що згідно з ч. 4 ст. 49 Закону будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку.
23.07.2014 р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою в якій зазначив, що його заява від 18.07.2014 р. не стосується кредиторських вимог за вищезгаданими договорами, а заява про визнання кредиторських вимог була подана до банку 14.07.2014 р. за вх. № 13548-фіз. У заяві від 18.07.2014 р., як наполягав позивач, йшла мова саме про реалізацію уповноваженою особою Фонду зазначених повноважень.
Позивач у цій заяві просив терміново здійснити перерозподіл належному виконавцю заяви від 18.07.2014 р. та розглянути її по суті, ініціювавши внесення змін до реєстру виплат за вкладами в межах гарантованих Фондом сум відшкодування.
06.08.2014 р. Банком сформовано відповідь на адресу позивача за № 8874/010-04 в якій зазначено про розгляд заяви від 18.07.2014 р., в якому по суті зазначено відомості, наведені у відповіді від 21.07.2014 р. та зазначено, що відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі до дня виникнення зобов'язань.
Враховуючи наведене, а також те, що кошти за вищезгаданими депозитними вкладами є заставою згідно вищезгаданих договорів застави, укладених з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між банком та вищезгаданим підприємством, депозитні кошти можуть бути виведені з під застави лише після повного виконання позивальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
12.08.2014 р. позивачем сформовано заяву до Уповноваженої особи Фонду в якій зазначив, що вищевказані обмеження не поширюються на відносини позивача з Банком. Позивач просив ініціювати включення та включити до Реєстру виплат за вкладами в межах гарантованих Фондом сум за вкладами вимоги ОСОБА_5, що складаються із сум за депозитними договорами та процентів.
12.08.2014 р. позивачем сформовано заяву на ім'я Директора-розпорядника Фонду з проханням виплатити йому гарантовану суму відшкодування за вкладами, розміщеними у Банку. Вказані заяви направлені поштою 12.08.2014 р.
22.08.2014 р. Фондом сформовано відповідь на заяву позивача, яка отримана Фондом 15.08.2014 р. Звернуто увагу на те, що Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду, а також на положення п. 8. ч. 4 ст. 26 Закону. З огляду на наведене зазначено про відсутність у Уповноваженої особи Фонду правових підстав для включення позивача до переліку вкладників Банку.
Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.
Так, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно із положеннями статті 2 цього Закону вклад, це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1. ст. 26 цього Закону (в редакції Закону від 04.07.2014 р. N 1586-VII, який набрав чинності 11.07.2014 р.) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.
Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч 2. ст. 26 Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У свою чергу частиною 4 статті 26 Закону встановлено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань (пункт 8 частини четвертої статті 26 у редакції Закону України від 04.07.2014 р. N 1586-VII); 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до положень статті 28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.
Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування. В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до ч. 5. ст. 44 Закону ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.
Частиною шостою статті 26 Закону передбачено, що Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
У свою чергу відповідно до положень статті 27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 5. ст. 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Згідно з ч. 8. цієї статті Закону вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Відповідно до пункту 9 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 13 до цього Положення.
До заяви додаються:
копія паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу) - сторінки, що містять прізвище, ім'я, по батькові, інформацію про серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі, місце проживання або місце перебування;
копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія сторінки паспорта, у якому органами державної податкової служби зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування розглядаються у строк, що не перевищує трьох календарних місяців.
З урахуванням наведеного у сукупності суд зазначає, що в даному випадку після прийняття Фондом 11.06.2014 р. Рішення № 45 про початок здійснення процедури ліквідації Банку та після публікації 14.06.2014 р. цього Рішення, позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду та Фонду із вищезгаданими заявами. При цьому, перша наявна у матеріалах справи заява від 17.06.2014 р. стосувалась виключно пропозицій про розірвання договору застави.
Надалі, починаючи з 18.07.2014 р., позивач звертався із заявами про ініціювання та включення до Реєстру виплат за вкладами в межах гарантованих Фондом сум за вкладами вимог за вищевказаними депозитними договорами, про повторний розгляд заяви від 18.07.2014 р.
При цьому, станом на 18.08.2014 р. позивачем сформовано заяву, передбачену п. 9 розділу IV Положення № 14.
У той же час, станом на час подання останніх заяв позивача з 11.07.2014 р. набрав чинності Закон від 04.07.2014 р. № 1586-VII, яким пункт 8 частини четвертої статті 26 базового Закону викладений у новій редакції.
Зокрема, як зазначено вище, Фонд не відшкодовує кошти за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань.
З наведеної норми вбачається, що передбачені нею обмеження поширюються і на випадки забезпечення вкладником іншого зобов'язання та вказана норма не містить положень, що вкладом забезпечується виконання саме або лише зобов'язання вкладника. З наведеної норми вбачається, що її положення (обмеження) поширюються і на випадки, коли вкладом забезпечується виконання зобов'язань іншої особи перед Банком. При цьому, вказані обмеження поширюються на вклад (у т.ч. проценти) у повному обсязі такого вкладу.
В даному випадку, як встановлено судом, вищезгадані депозитні вклади є засобом забезпечення виконання зобов'язань вищезгаданого приватного підприємства перед Банком за кредитним договором. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, із вищезгаданих заяв позивача, а також із змісту позовної заяви, зобов'язання за кредитним договором не виконані, у т.ч. станом на день звернення позивача до суду.
Відтак, враховуючи те, що договори застави не розірвані у встановленому порядку та відсутні підстави вважати їх розірваними, беручи до уваги те, що зобов'язання за ними та кредитним договором не виконані, враховуючи те, що вони діють до виконання в повному обсязі позичальником зобов'язань за кредитним договором та заставодавцем зобов'язань заставодавця за цими договорами, а згідно з п. 6.1. договорів застави застава припиняється з моменту виконання сторонами зобов'язань за цим договором і позичальником зобов'язань за кредитним договором та під час розгляду справи не надано доказів їх виконання, суд приходить до висновку, що у Фонду відсутній обов'язок з відшкодування коштів за вкладами позивача у межах гарантованої Фондом суми до дня виконання зобов'язань за кредитним договором третьої особи, зобов'язання якої забезпечені позивачем своїми вкладами.
Виходячи з наведеного у суду не має підстав для висновку про порушення відповідачами положень вищезгаданого Закону та прав позивача з боку відповідачів щодо отримання гарантованої суми відшкодування за вкладами, як і підстав для зобов'язання відповідачів вчинити визначені у позові дії, оскільки, як вже зазначалося, на вклади позивача поширюються обмеження, передбачені пунктом 8 частини четвертої статті 26 вищезгаданого Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене у сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін