Копія
Справа № 822/3349/14
31 жовтня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіМатущака В.В.
при секретаріГук В.В.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області:
- від 26 травня 2010 №0001801702/0, від 25 червня 2010 №0001801702/1/4772, від 06 вересня 2010 №0001801702/2/6064 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 17268,00 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 11512,00 грн., штрафні санкції на суму 5756,00 грн.
- від 26 травня 2010 №0001811702/0, від 25 червня 2010 №0001811702/1/4772, від 06 вересня 2010 №0001811702/2/6065 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 42810,00 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001801702/0 і №0001811702/0 відмовлено.
Позивач не погоджуючись із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволено. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області від 26 травня 2010 №0001801702/0, від 25 червня 2010 №0001801702/1/4772, від 06 вересня 2010 №0001801702/2/6064 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 17268,00 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 11512,00 грн., штрафні санкції на суму 5756,00 грн.; від 26 травня 2010 №0001811702/0, від 25 червня 2010 №0001811702/1/4772, від 06 вересня 2010 №0001811702/2/6065 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 42810,00 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2014 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області - задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в даній ухвалі від 21 липня 2014 зазначила, що судам апеляційної та першої інстанції необхідно встановити обсяг виручки, отриманої позивачем за період з 30 жовтня 2009 по 31 грудня 2009, встановити господарські операції, за наслідками вчинення яких відбулося таке перевищення та визначити чистий дохід, який підлягає оподаткуванню у порядку встановленому розділом IV Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", який згідно із пунктом 22.10 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Подав до суду письмові пояснення в яких вказала, що позивач ОСОБА_3 погоджується з правомірністю донарахування йому відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6629,50 грн. за період з 16 грудня 2009 по 31 грудня 2009.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід частково задовольнити з наступних підстав.
Так судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому проведено документальну виїзну перевірку дотримання ФОП ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 по 31 грудня 2009 Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому встановлено порушення: статей 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" (занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 43132,10 грн., в тому числі по періодах: з 01 липня 2007 по 31 грудня 2007 - 1250,00 грн., 2008 рік - 15363,00 грн., з 01 січня 2009 по 30 вересня 2009 - 322,00 грн., з 30 вересня 2009 по 31 грудня 2009 - 26197,10 грн.), та п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (занижено ПДВ з 01 липня 2007 по 31 грудня 2009 на суму 11512,00 грн.).
За наслідками перевірки відносно позивача по справі прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2010 №0001801702/0, від 25 червня 2010 №0001801702/1/4772, від 06 вересня 2010 №0001801702/2/6064 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 17268,00 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 11512,00 грн., штрафні санкції на суму 5756,00 грн.; від 26 травня 2010 №0001811702/0, від 25 червня 2010 №0001811702/1/4772, від 06 вересня 2010 №0001811702/2/6065 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 42810,00 грн.
Позивач не погодившись із винесеними податковим органом податковими повідомленнями - рішеннями звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду вимогою про визнання їх протиправними та скасування.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Щодо правомірності нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 42810,00 грн. суд зазначає наступне.
Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку та в ухвалі від 21 липня 2014 зазначив, що у відповідача відсутні правові підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період 2007, 2008 та з 01 січня 2009 по 30 вересня 2009.
Отже, невирішеним залишився період з 01 жовтня 2009 по 31 грудня 2009 визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою-підприємцем виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 09 лютого 2001. Вид діяльності - оптова торгівля медичним устаткуванням та зайняття ремонтом і технічним обслуговуванням медичної техніки з розрахунками в безготівковій формі.
Указом Президента України від 03 липня 1998 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 №746/99, далі - Указ) запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, зокрема, для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи. Умовами переходу та перебування на спрощеній системі для громадян - суб'єктів малого підприємництва є перебування з ними в трудових відносинах не більше 10 осіб, включаючи членів їх сімей, та обсяг виручки від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) за календарний рік не повинен перевищувати 500 тис. гривень.
Такі фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Форма Свідоцтва та Порядок його видачі затверджено наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 №599 (у редакції наказу ДПА України від 28 грудня 2001 №521). Свідоцтво видається на зазначений в заяві термін, але в межах календарного року.
У разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу, такий підприємець, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
Позивач в період з 01 січня 2007 по 30 червня 2007, з 01 січня 2008 по 31 грудня 2008 та з 01 жовтня 2009 по 31 грудня 2009 перебував на спрощеній системі оподаткування.
ОСОБА_3 здійснював господарську діяльність по купівлі, постачанню та ремонту медичного обладнання, що підтверджується укладеними між позивачем та його контрагентами договорами: Договір постачання №10 від 13 березня 2007, Договір б/н від 09 січня 2007, Договір постачання №6 від 06 березня 2007, Договір №245/07 від 07 липня 2008, Договір з поточного ремонту медичної техніки №31-Р від 03 червня 2008, Договір №50 від 14 серпня 2008, Договір №49 від 11 серпня 2008, Договір поставки №38 від 03 липня 2008, Договір на надання послуг №43-Р від 10 липня 2008, Договір на постачання товару №147 від 02 липня 2008, Договір з ремонту медичної техніки №25-Р від 15 квітня 2008, Договір на надання послуг №30-Р від 22 травня 2008, Договір з ремонту медичної техніки №12-Р від 04 квітня 2008, Дилерський договір №1 від 03 січня 2009, Договір №171209-П/БВІ/ФОБ/Л6 від 17 грудня 2009, Договір про офіційне торгівельно-сервісне представництво (дилерський договір) №16 від 20 жовтня 2009.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в них доказами, а саме виписками банку по рахунках, обсяг виручки позивача під час здійснення господарської діяльності за період з 01 жовтня 2009 по 31 грудня 2009 становить 869090,00 грн. в тому числі за період з 30 вересня 2009 по 14 грудня 2009 - 107374,00 грн., 15 грудня 2009 - 500000,00 грн., з 16 грудня 2009 по 31 грудня 2009 - 262236,00 грн.
Так, судом встановлено, що господарською операцією за наслідками вчинення якої відбулося перевищення граничного розміру виручки в 500000,00 грн., є надходження на поточний рахунок позивача 15 грудня 2009 оплати за кисневий концентратор згідно накладної №38/12 від 11 грудня 2003 від Управління охорони здоров'я Хмельницької ОДА в сумі 360000,00 грн. Отже, виручка позивача на кінець банківського дня становила 607374,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 розділу IV Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Валовий дохід позивача за період з 16 лютого 2009 по 31 грудня 2009 становить 262236,00 грн. (869610,00 грн. - загальна сума доходу позивача за період з 01 жовтня 2009) - 607374,00 грн. (сума доходу позивача за період з 01 жовтня 2009 по 15 грудня 2009).
Фактичний розмір одержаного за відповідні періоди позивачем доходу підтверджується випискою по банківському рахунку позивача за період з 30 вересня 2009 по 31 грудня 2009.
Також, судом встановлено, що витрати здійснені позивачем за період з 16 лютого 2009 по 31 грудня 2009 становлять 220186,00 грн.
Так, до витрат позивача за період з 16 грудня 2009 по 31 грудня 2009 включені витрати пов'язані з придбанням медичного обладнання, яке в подальшому реалізовано та отримано дохід, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними та банківськими виписками.
Судом встановлено, що витрати в сумі 220186,00 грн. безпосередньо пов'язані з одержаним позивачем доходом в сумі 262232,00 грн., що не заперечувалося відповідачем в судовому засіданні.
Отже, враховуючи вищевикладене чистий дохід позивача за період з 16 грудня 2009 по 31 грудня 2009 становить 42050,00 грн. (262236,00 грн. - сума доходу за період з 16 грудня 2009 по 31 грудня 2009, 220186,00 грн. - сума витрат за період з 16 грудня 2009 по 31 грудня 2009).
Представник позивача в судовому засіданні вказав, що не заперечує проти донарахування йому контролюючим органом податку з доходів фізичних осіб за період з 16 грудня 2009 по 31 грудня 2009 в сумі 6629,50 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що донарахування ОСОБА_3 податковим органом податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в частині, а саме на суму 36502,60 грн. (43132,10 грн. загальна сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб згідно податкового повідомлення рішення № 0001811702/0 від 26 травня 2010, 6629,50 грн. - визнана позивачем сума податку) є неправомірним.
Перевіряючи правомірність нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 17268,00 грн., з яких 11512,00 грн. - основний платіж, 5756,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, суд зазначає наступне.
Щодо визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, то відповідно до ст.6 Указу №727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, зокрема, не є платником податку на додану вартість.
Поширення загальної системи оподаткування, зокрема, положень Закону України «Про податок на додану вартість», на платника можливе лише з моменту втрати визначеного статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» статусу платника єдиного податку.
Відповідно до вимог підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у том числі з використанню локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Таким чином, обрахування встановленого підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» граничного обсягу оподатковуваних операцій з досягненням якого пов'язується обов'язок зареєструватись платником податку на додану вартість та з його сплати, здійснюється після переходу на загальну систему оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи та банківської виписки по рахунку позивача, господарською операцією, за наслідками вчинення якої відбулося перевищення граничного розміру виручки в 500000,00 грн. являється надходження на поточний рахунок позивача 15 грудня 2009 оплати за кисневий концентратор згідно накладної № 38/12 від 11 грудня 2009 від Управління охорони здоров'я Хмельницької ОДА в сумі 360000,00 грн.
В подальшому на рахунок позивача надходила виручка за проведення поточного ремонту медичного обладнання в сумі 8930,00 грн. та за продаж виробів медичного призначення (медичного обладнання) в сумі 253306,00 грн.
Відповідно до пункту 5.1.7 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк не встановлено, діє перелік минулого року.
Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість затверджений постановою КМ України «1949 від 17 грудня 2003, відповідно до якого (в редакції станом на момент вчинення господарської операції, за наслідками якого відбулось перевищення граничного розміру виручки) операції з поставки кисневих концентраторів (код виробу 9019 20 00 00), діагностичних апаратів (код виробу 9018 19 90 00), електродів (код виробу 9033 00 00 00), електрокардіографів (код виробу 9018 11 00 00) світильників та відсмоктувачів хірургічних (вод виробу 9018 90 85 90) звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Аналізуючи перелічені вище норми законодавства, суд приходить до висновку, про неправомірне визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 17268,00 грн. (основний платіж в сумі 11512,00 грн., штрафні санкції на суму 5756,00 грн.) згідно податкового повідомлення - рішення № 0001801702/0 від 26 травня 2010.
Отже, виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв всупереч вимог ст.19 Конституції України, та ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень лише частково довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області:
- від 26 травня 2010 року №0001801702/0, від 25 червня 2010 року №0001801702/1/4772, від 06 вересня 2010 року №0001801702/2/6064 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 17268,00 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 11512,00 грн., штрафні санкції на суму 5756,00 грн.
- від 26 травня 2010 року №0001811702/0, від 25 червня 2010 року №0001811702/1/4772, від 06 вересня 2010 року №0001811702/2/6065 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 36502,60 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2014 року
Суддя/підпис/В.В. Матущак
"Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак