Справа № 739/1681/14-ц
2/739350/14
"03" листопада 2014 р. суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Наполов М.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про, мовою оригіналу, визнання права власності на частину спільного сумісного подружнього нерухомого майна,
ОСОБА_1 звернувся в Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про, мовою оригіналу, визнання права власності на частину спільного сумісного подружнього нерухомого майна.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки, подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме:
описову частину позовної заяви (виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги) викладено у незрозумілій, у правовому розумінні, редакції. Так, відповідно до вимог ст.1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. А згідно припису ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або осопорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 позовної заяви неможливо визначитися з наявністю, у даних правовідносинах, передбачених законодавцем у ст.3 ЦПК України підстав для звернення до суду, а зміст позовної заяви є суперечливим. Так, позивач спочатку зазначає, що відносини з відповідачкою зіпсувалися і відповідачка заявляє виключно про свої права на будинок та земельну ділянку. У подальшому позивач вказує на те, що він з відповідачкою зможе дійти згоди щодо використання спільного сумісного нерухомого майна. При цьому, фактично обґрунтовує факт набуття права спільної сумісної власності на вказане у позовній заяві майно.
Більш того, позивач фактично заявляє вимогу про визнання за відповідачкою права власності на ? ідеальну частину житлового будинку, надвірних будівель та земельної ділянки. Посилання позивача на ст.120 СК України, ст.ст.368,377 ЦК України також, виходячи із змісту позовної заяви, є незрозумілим та ускладнює визначення з питанням предмету позову.
Вищевказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху, з наданням строку для виправлення вказаних недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст.121 ЦПК України -
Позовну заяву ОСОБА_1 про, мовою оригіналу, визнання права власності на частину спільного сумісного подружнього нерухомого майна - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не перевищує п'яти днів з дня отримання ухвали.
Якщо відповідно до даної ухвали у встановлений строк вказані недоліки не будуть виправлені - заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Суддя
Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської
області М.І. Наполов.