Справа № 591/3299/14-к
Провадження № 1-кп/591/262/14
04 листопада 2014 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
Заровна ОСОБА_4 та ії законного представника ОСОБА_5
захисника- ОСОБА_6
представника Служби у справах дітей Сумської міської ради - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми клопотання про застосування до неповнолітньої
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми, громадянки України, учениці 8-Д класу ЗОШ № 17, проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
примусових заходів виховного характеру,-
Згідно клопотання про застосування до неповнолітньої примусових заходів виховного характеру слідує, що 09.03.2014 р. близько 22.00 год. ОСОБА_8 разом із своїми знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прийшли до квартири АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_11 з метою з'ясування стосунків, які виникли між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 .. Знаходячись на першому поверсі під'їзду за даною адресою між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 розповідали про своє становище в суспільстві та намагалися всіляко впевнити ОСОБА_11 , що її поведінка по відношенню до ОСОБА_8 є не правильною. Під час спілкування ОСОБА_10 з ОСОБА_11 , до останньої підійшла ОСОБА_9 , яка наказала їй знімати золотий ланцюжок. ОСОБА_11 , сприйнявши наказ ОСОБА_9 за погрозу, для припинення неправомірних дій із боку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , запропонувала їм вирішити конфлікт більш мирним шляхом. Почувши пропозицію ОСОБА_11 , у ОСОБА_10 виник злочинний намір шляхом обману заволодіти її грошима, при цьому мети на повернення майна власнику не мала. Не повідомивши про свої шахрайські наміри своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , ОСОБА_10 реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, повідомила ОСОБА_11 не відповідаючи дійсності відомості про те, що вона має борг перед своєю знайомою в сумі 1500 грн., і їй терміново потрібні гроші. Також ОСОБА_10 запевнила ОСОБА_11 про те, що щойно отримає грошовий переказ від свого батька, поверне їй гроші. Почувши розмову між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , маючи на меті товариську допомогу, але не розуміючи справжніх намірів ОСОБА_10 , підтримала та підтвердила слова своєї подруги, про нібито виниклий у неї борг. ОСОБА_11 , розуміючи, що якщо вона передасть вказану суму грошей, зможе уникнути подальших непорозумінь, віруючи в те, що ОСОБА_10 , поверне гроші, але не усвідомлюючи справжніх намірів останньої, погодилася на пропозицію ОСОБА_10 . Надалі ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 піднялися до квартири потерпілої, а ОСОБА_8 вийшла на вулицю чекати на своїх знайомих. ОСОБА_11 , взявши в квартирі гроші в сумі 680 грн., винесла їх на
сходинковий майданчик поверху, де будучи введеною в оману добровільно передала ОСОБА_10 . При цьому, остання повернула ОСОБА_11 з вказаної суми 20 гривень, а решту, 660 грн. залишила собі.
ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди ОСОБА_11 , тобто діючи з прямим умислом, взяла в руки передані останній гроші та ще раз повідомила неправомірні відомості, що поверне всю суму грошей, щойно отримає грошовий переказ.
Після цього, 09.03.2014 р. близько 23.00 год. ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вийшли з під'їзду будинку, де на вулиці зустріли ОСОБА_8 Рухаючись до ТЦ Лавина, що на АДРЕСА_3 , до зупинки громадського транспорту, ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про те, що інформацію про нібито існуючий у неї борг та повернення ОСОБА_11 грошей, вона вигадала, оскільки таким чином вирішила заволодіти її грошима, та цим самим хотіла покарати ОСОБА_11 за нібито її неправильну поведінку. Дізнавшись правду про шахрайське отримання від ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 660 грн., тобто про їх злочинне походження, ОСОБА_8 повідомила про те, що вона також має право отримати частку даних грошей, так як завдяки їй ОСОБА_10 познайомилась із ОСОБА_11 . ОСОБА_10 погодилася, та відрахувала гроші в сумі 340 грн. Не розуміючи, в силу свого віку суспільно-небезпечного діяння своїх дій, ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_10 гроші в сумі 340 грн., тобто частину майна, яке було завідомо здобуте злочинним шляхом.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_8 з обставинами, зазначеними в клопотанні не згодна, підтвердила факт того, що дійсно 09.03.2014 р. близько 22.00 год. разом із своїми знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прийшли до квартири АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_11 з метою з'ясування стосунків, які виникли між ОСОБА_11 та нею, між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт, а вона пішла на вулицю. Грошові кошти ОСОБА_10 їй не давала.
Однак вина ОСОБА_8 підтверджується показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 ..
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні підтвердила факт того, що дійсно 09.03.2014 р. близько 22.00 год., вона, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прийшли до квартири, де мешкає ОСОБА_11 з метою з'ясування стосунків, які виникли між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 .. Знаходячись на першому поверсі під'їзду за даною адресою між нею та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт, під час якого вони розповідали про своє становище в суспільстві та намагалися всіляко впевнити ОСОБА_11 , що її поведінка по відношенню до ОСОБА_8 є не правильною. Під час спілкування з ОСОБА_11 , ОСОБА_9 наказала їй знімати золотий ланцюжок. ОСОБА_11 , сприйнявши наказ ОСОБА_9 за погрозу, запропонувала їм вирішити конфлікт більш мирним шляхом. Почувши пропозицію ОСОБА_11 , вона повідомила ОСОБА_11 про те, що вона має борг перед своєю знайомою в сумі 1500 грн., і їй терміново потрібні гроші, щойно отримає грошовий переказ від свого батька, поверне їй гроші. ОСОБА_11 винесла гроші в сумі 680 грн., та передала їй, вона повернула ОСОБА_11 з вказаної суми 20 гривень, а решту, 660 грн. залишила собі.
Після цього, вийшли з під'їзду будинку з ОСОБА_9 , де на вулиці зустріли ОСОБА_8 .. Рухаючись до ОСОБА_13 , до зупинки громадського транспорту, повідомила ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про те, що інформацію про нібито існуючий у неї борг та повернення ОСОБА_11 грошей, вона вигадала, ОСОБА_8 повідомила про те, що вона також має право отримати частку даних грошей, так як завдяки їй вона познайомилась із ОСОБА_11 , вона погодилася, та гроші в сумі 340 грн. передала ОСОБА_8 ..
Аналогічні покази у судовому засіданні надала і свідок ОСОБА_9 ..
Свідок ОСОБА_12 пояснила у судовому засіданні, що була понятою на слідчому експерименті з участю ОСОБА_14 , та остання поснила, яким чином скоїла кримінальне
правопорушення, усі обставини, зазначені в протоколі слідчого експерименту підтримує, на даний час не пам'ятає подробиць, так як пройшло багато часу.
З протоколу слідчого експерименту слідує, що ОСОБА_14 в присутності захисника пояснила та показала на місці яким чином та з ким прийшли до квартири, де проживає ОСОБА_11 , як розвивались події та про те, що ОСОБА_15 розповіла про те, що грошима заволоділа обманним шляхом, повертати не збиралась та передала їй гроші у сумі 340 грн.. .
Дії кваліфіковані за ст.198 КК України, так як своїми умисними діями, що виразилися у заздалегідь не обіцяному отриманні майна - грошей в сумі 340 грн., що належали ОСОБА_11 , завідомо здобуті злочинним шляхом, ОСОБА_8 скоїла дане кримінальне правопорушення, тобто отримання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.
Під час судового засідання від прокурора надійшло клопотання про застосування до неповнолітньої ОСОБА_8 , примусових заходів виховного характеру, передавши ії під нагляд виховному центру на один рік.
Захисник, ОСОБА_8 , та ії законний представник не згодні з клопотанням прокурора та вважають, що необхідно передати ОСОБА_8 , під нагляд опікуну.
Представник Служби у справах дітей надав письмовий звіт, та вважає, за можливе передати ОСОБА_8 , під нагляд центру реабілітації неповнолітніх, так як є пропуски занять у школі, були випадки, що не ночувала вдома, однак дійсно в жовтні місяці 2014 року пропусків уроків у школі не було та ночувала завжди вдома.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що
за таких даних про особу ОСОБА_8 та враховуючи, що вона вперше вчинила кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, передбачене ст. 198 КК України, за яке кримінальна відповідальність настає з 16 років, тобто вона не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння, є неповнолітньою, те, що вона проживає разом з опікуном, бабусею, яка займається їх вихованням, батьки позбавлені батьківських прав, ії вік, шкода відшкодована добровільно, претензій матеріального характеру не має, також ОСОБА_5 , законний представник ОСОБА_8 , повідомила, що ОСОБА_8 , ії онука, батьки якої позбавлені батьківських прав, на даний час онука веде себе добре, ії слухається, ходить до школи, в жовтні місяці 2014 року пропусків уроків у школі не було та ночувала завжди вдома, у них добрі стосунки з онукою, просить передати ОСОБА_8 їй під нагляд, з характеристики зі школи слідує, що опікун співпрацює зі школою, реагує на виклики до школи, не зважаючи на те, що є негативні моменти в поведінці ОСОБА_8 , остання завжди вчасно виконує доручення, приділяє велику увагу якісному виконанню доручень, по характеру доброзичлива, трудолюбива, багато увани приділяє бабусі - допомагає по господарству, з урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про застосування до неповнолітньої примусові заходи виховного характеру, передбачені ст. 105 КК України, передавши неповнолітню ОСОБА_8 , під нагляд опікуна, до повноліття.
Керуючись ст. 105 КК України, ст. 501 КПК України, суд
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру, передавши ії під нагляд опікуна ОСОБА_5 - до повноліття.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 7 днів з дня її проголошення до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя