Справа: № 825/2152/14 Головуючий у 1-й інстанції:Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
23 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Чернігівський» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Чернігівський» до Держспоживінспекції у Чернігівській області про скасування постанови, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевіркою дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у магазині TOB «ТД «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ». Згідно даної перевірки складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів Держспоживінспекції у Чернігівській області Державної інспекції з питань захисту прав споживачів від 09.04.2013 року № 0147 серія ШР.
На підставі Акту № 0147 від 09.04.2014 року Держспоживінспекцією у Чернігівській області винесено Постанову про накладення стягнень, передбачених ст.. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 0103 від 17.04.2014 року.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати постанову про накладення стягнень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем дійсно порушено законодавство про захист прав споживачів, оскільки у останнього відсутня необхідна інформація про продукцію, та більше того, в магазині відсутній платіжний термінал.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають, зокрема, право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Інформація про продукцію повинна містити, серед іншого, найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт
Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію, зокрема, про калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту.
Відносини щодо маркування харчових продуктів врегульовано Технічним регламентом щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за № 183/18921 (далі - Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів).
Так, відповідно до підпункту 13 пункту 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, маркування харчових продуктів повинно обов'язково містити інформацію про поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичну цінність (калорійність), виражену в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту.
Відповідно до пункту 29 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, інформацію про поживну (харчову) цінність зазначають у маркуванні харчового продукту як кількісні відомості, призначені для інформування споживача про поживні властивості продукту та енергетичну цінність (калорійність).
Інформація про поживну (харчову) цінність та енергетичну цінність (калорійність) повинна містити: інформацію про енергетичну цінність (калорійність) в кілоджоулях (кДж) та/або кілокалоріях (ккал) на 100 грамів або 100 мл продукту; інформацію про поживну (харчову) цінність, а саме: кількість білків, жирів, вуглеводів у грамах (г) на 100 грамів або 100 мл продукту.
У маркуванні харчового продукту його поживну (харчову) цінність зазначають поруч з енергетичною цінністю (калорійністю) харчового продукту.
Згідно з пунктом 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовах договору із споживачем.
Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», стандарт - це документ, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким встановлено для загального та систематичного використання правила, інструкції або характеристики продуктів, пов'язаних з ними процесів або послуг, додержання яких є обов'язковим. Стандарт не містить вимог щодо безпечності харчових продуктів, встановлених санітарними заходами, та може включати або бути цілком присвячений вимогам щодо позначення, упаковки, маркування та етикетування продукту чи процесу, а також вимогам до термінології, яка вживається щодо процесу, продукту чи послуги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в ході перевірки було встановлено реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, ТУ, ДСТУ зазначених у п.п. 1-11 додатку №7 до акту перевірки, а саме відсутність необхідної, повної, доступної та достовірної інформації для споживачів, яка була в реалізації в магазині ТОВ «Торговий дім «Чернігівський», а отже встановлені відповідачем порушення відповідають дійсності.
Щодо використання платіжних терміналів колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати. Згідно постанови КМУ від 15.06.2006р. №833 суб'єкти господарювання повинні забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно законодавства.
Відповідно до Постанови від 29.09.2010 р. N 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» установлено, що суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги в термін до 01.07.2011 р.
Отже з 01.07.2011 року та на час перевірки в магазині TOB «Торговий дім «Чернігівський», платіжний термінал відсутній.
Враховуючи все вище наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем порушено вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Чернігівський»- залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.