Справа: № 826/4033/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
29 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фінансової інспекції України та Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправною та скасування вимоги №05-14/148 від 07.02.2014 року в частині, -
27 березня 2014 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі Підприємство або позивач) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (далі ВП ЮУ АЕС) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної фінансової інспекції України (далі Інспекція або відповідач), у якому просило скасувати вимоги відповідача, викладені у пунктах 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 16, 20 листі про усунення порушень № 05-14/148 від 07.02.2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року позов задоволено частково.
Скасовано вимогу Інспекції, викладену в листі №05-14/148 від 07.02.2014 року в частині, а саме:
- пункт 5.1 в частині, що стосується взаємовідносин з ДПЕС ПАТ «Атомсервіс»;
- пункт 5.3;
- пункт 5.4;
- пункт 5.5 в частині, що стосується вимог щодо ТОВ КНВП «Електропівденмонтаж» та ТОВ «Южноукраїнська атомна енергетична компанія».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Підприємство, посилаючись на протиправність оскаржуваних пунктів вимоги, просить змінити частково постанову суду першої інстанції та повністю задовольнити позов.
В апеляційній скарзі Інспекція, посилаючись на правомірність висновків відображених в акті ревізії, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скаргах доводи колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 2.27. Плану контрольно-ревізійної роботи Інспекція на ІІІ квартал 2013 року у період з 30 вересня 2013 року по 20 грудня 2013 року посадовими особами Інспекції було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» за період з 01.07.2012 року по 30.09.2013 року.
За результатами проведеної ревізії складено Акт № 05-21/341 від 27.12.2013 року (далі Акт ревізії).
На підставі висновків Акта ревізії відповідачем пред'явлено позивачу вимогу, викладену в листі №05-14/148 від 07.02.2014 року (далі оскаржувана вимога) про усунення порушень.
Згідно названої вимоги позивача, зокрема, зобов'язано:
- пунктом 5.1 - здійснити уточнення загальної вартості виконаних підрядними організаціями ТОВ «Атоммонтажсервіс», ДПЕС ПАТ «Атомсервіс», ПАТ «Юженергобуд», ДП КМУ ВАТ «ТЕМ», ПАТ НВП «Радій», ТОВ «Електропівденьмонтаж», КВП МУ-13 «ЕПЗМ», МП «Технічний науково-виробничий центр ТОМ», ПАТ «Електропівденьмонтаж-10», ТзОВ «Енерго Буд-Монтаж», ТОВ «Електропівденьатоммонтаж», АТ «Альпсервіс», ВАТ «ЛьвівОРГРЕС», ТОВ КНМП «Електропівденьмонтаж», ВАТ «Тунельспецбуд», ІВП ТОВ «Ременерго», ТзОВ «Ресурстехнобуд» робіт, зменшивши її на загальну суму 2 036 580 грн., які були зайво сплачені ВП ЮУ АЕС за актами форми №КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЮУ АЕС дебіторську заборгованість за вказаними суб'єктами господарювання на зазначені суми і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначених підрядників у претензійно-позовному порядку;
- пунктом 5.2 - здійснити уточнення загальної вартості виконаних ТОВ «Атоммонтажсервіс», Корпорація «ТСМ Груп», ПАТ «ЕПМ-10», ВАТ «Тунельспецбуд», ДП КМУ ВАТ «ТЕМ», ПАТ «Юженергобуд», ДПЕС ПАТ «Атомсервіс», ПАТ НВП «Радій», ТОВ «Електропівденьмонтаж», КВП, ДП «МСВ», ІВП ТОВ «Ременерго», ПАТ «НПО Укрсовпроект», ПП «Дайгер», ПП «Євродор», ТОВ «Комп'ютерні системи та мережі», ТОВ «Масон», ТОВ «Південтеплохімзахист», ТОВ «Ресурстехнобуд», ПП ВКФ «Калімера», ПП «Укрбудсервіс і Ко», ТОВ «Альянс», ПАТ НВП «Радій», КВП МУ-13 «ЕПЗМ», ТзОВ «Енерго-Буд-Монтаж», ТОВ «Електропівденьатоммонтаж», ВАТ «ЛьвівОРГРЕС», ТОВ КНВП «Електропівденьмонтаж», ТОВ «Електропівденьмонтаж», ТОВ «РАМ.СА ГРУП», ПП «Струг» робіт, зменшивши її на загальну суму 463 530,00 грн., які були зайво сплачені ВП ЮУ АЕС за актами форми № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЮУ АЕС дебіторську заборгованість за вказаними суб'єктами господарювання на зазначені суми і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначених підрядників у претензійно-позовному порядку;
- пунктом 5.3 - здійснити уточнення загальної вартості виконаних Корпорацією «ТСМ Груп», ПАТ «Електропівденьмонтаж-10», ІВП ТОВ «Ременерго», ТОВ «Тунельспецбуд», ПАТ «Агробудмеханізація», ДП КМУ ВАТ «ТЕМ», ТОВ «Ресурстехбуд», ВАТ «Теплоенергомонтаж», ТОВ «Юг-Спецгідроенергомонтаж», ПАТ «Юженергобуд», ПП «СП Кліматехніка» робіт, зменшивши її на загальну суму 869 860 грн., які були зайво сплачені ВП ЮУ АЕС за актами форми №КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЮУ АЕС дебіторську заборгованість за вказаними суб'єктами господарювання на зазначені суми і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначених підрядників у претензійно-позовному порядку;
- пунктом 5.4 - здійснити уточнення загальної вартості виконаних ТОВ «Атоммонтажсервіс» та ПАТ «Електропівденьмонтаж-10» робіт, зменшивши її на загальну суму 1 601 000 грн., які були зайво сплачені ВП ЮУ АЕС за актами форми №КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЮУ АЕС дебіторську заборгованість за вказаними суб'єктами господарювання на зазначені суми і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначених підрядників у претензійно-позовному порядку;
- пунктом 5.5 - здійснити уточнення загальної вартості виконаних ТОВ «Альянс», ТОВ КНВП «Електропівденмонтаж», ПП «Укрбудсервіс і Ко», ТОВ «Южноукраїнська атомна енергетична компанія» робіт, зменшивши її на загальну суму 229 900 грн., які були зайво сплачені ВП ЮУ АЕС за актами форми № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЮУ АЕС дебіторську заборгованість за вказаними суб'єктами господарювання на зазначені суми і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначених підрядників у претензійно-позовному порядку;
- пунктом 5.6 - здійснити уточнення загальної вартості виконаних ПП «Укрбудсервіс і Ко» підрядних робіт, зменшивши її на суму 19 250 грн., яка була зайво сплачені ВП ЮУ АЕС за актами форми №КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЮУ АЕС дебіторську заборгованість за ПП «Укрбудсервіс і Ко» на зазначену суму і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку;
- пунктом 16 - у встановленому законодавством порядку відшкодувати за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було списано дебіторську заборгованість Державного комітету ядерного регулювання України в сумі 28 670 грн. без проведення претензійно-позовної роботи щодо її стягнення;
- пунктом 20 - відповідно до пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМ України №116 від 22 січня 1996 року визначити розмір збитків та у встановленому законодавством порядку відшкодувати матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено розукомплектування серверу НР Pro LiantDL 380 Q4 Server вартістю 300 700 грн., що призвело до псування цього обладнання та унеможливлює його подальше використання.
Позивач, вважаючи зазначені пункти оскаржуваної вимоги незаконними, звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції прийшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №499/2011 від 23 квітня 2011року (далі Положення) Державна фінансова інспекція України (далі Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Підпунктом 4 пункту 4 Положення передбачено, що Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів..
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Крім того, Положенням встановлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України № 2939-XII від 26 січня 1993 року «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон № 2939-XII), згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
З наведених норм вбачається, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2014 року у справах №№ 21-40а14, 21-89а14).
Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Повний текст рішення складено 03.11.2014 року
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.