Справа: № 760/9628/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір С.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
23 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про перерахунок його пенсії із врахуванням щомісячної грошової винагороди та премій.
Однак, відповідачем було відмовлено в проведені перерахунку пенсії, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії з урахуванням поданої довідки.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям не є додатковим видом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія в розумінні ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а відтак, підстави для проведення перерахунку відсутні.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 75 наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 11.11.2013 р. №366 відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивач звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я).
Пунктом 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 15.11.2013р. №219, позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлений на військовий облік Солом'янського районного у м. Києві військового комісаріату.
Вислуга позивача складає 31 календарний рік, а тому при звільненні з військової служби 15.11.2913 р., позивач має право на призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ із змінами та доповненнями.
В квітні 2014 року він звернувся до Київського міського військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з клопотання провести йому перерахунок розміру грошового забезпечення для призначення пенсії та виплачувати пенсію відповідно до вимог ч. 2 ст. 51, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889».
Так, відповідно до частини третьої ст.. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 вказаного Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія військовослужбовців, наведений в ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є вичерпним.
Пунктом 1 постанови № 889 від 22.09.2010 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» встановлено, що з 01.10.2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 N 3668-VI змінено редакцію ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та викладено в наступній редакції: «Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Починаючи з 01.01.2013 року, по час розгляду справи в суді, Верховною Радою України зміни до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щодо включення грошової винагороди, до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія військовослужбовців не вносились.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Колегія Верховного суду України у справі № 21-368а13, (постанова від 15.10.2013 року), № 34634291 дійшла правового висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийнято вірне рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям не є додатковим видом грошового забезпечення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.