28.10.2014 року Справа № 904/1568/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
секретар судового засідання: Валяр М.Г.
За участю прокурора Міщук Н.П., довіреність № 05/1-1812 вих-14 від 05.09.14 р., прокурор відділу (був присутнім в судовому засіданні 23 вересня 2014 року); Зіма В.Б., посвідчення № 001419 від 27.08.12 року, прокурор відділу.
за участю представників сторін:
від позивача: Годько І.О. представник, довіреність № 2 від 13.01.14 (був присутнім в судовому засіданні 23 вересня 2014 року); Курбацька Т.В. представник, довіреність № 15 від 28.10.14;
від відповідача: Мележик О.О. представник, довіреність № ББУ/ПУ89/ВП/14 від 02.01.14
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року у справі № 904/1568/14
за позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, м. Павлоград Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про відшкодування збитків у розмірі 42 534,79 грн.-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року (суддя Бєлік В.Г.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області до спеціального фонду Державного бюджету України 12 760, 43 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду, до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 8 506,95 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду, та до спеціального фонду місцевого бюджету Поперечненської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 21 267, 39 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області на користь Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 1 827,00 грн. судового збору.
Господарський суд Дніпропетровської області дійшов висновку, що філією "ПРОУВОКС" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" було заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу, а саме в р. Самару було скинуто недостатньо очищені зворотні води зі ставка -накапичувача в б. Свідовок, що є порушенням ст.ст.44, 70 Водного кодексу України, що призвело до заподіянню шкоди інтересам держави на суму 42 534, 79 грн., яка відповідачем компенсована не була.
З вказаним рішенням не погодився відповідач Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" який його оскаржує на предмет невідповідності нормам процесуального права, неповного з'ясування обставин справи.
Скаржник посилається на те, що в актах перевірки природоохоронного законодавства не зазначено період наднормативного скиду забруднюючих речовин; розрахунок розмірів відшкодування збитків виконано за період з 16 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року позивачем не надано до суду доказів в підтвердження, чому збитки нараховані саме за цей період; Національним стандартом України ДСТУ 180 5667-10:2005 "Настанови щодо відбирання проб стічних вод" визначені вимоги щодо обладнання для відбирання проб в залежності від засобу для відбирання проб (ручного або автоматичного), процедури відбирання проб, зокрема, в залежності від місця їх відбирання, частоти і часу пробовідбирання, методу відбирання проб, їх консервування, транспортування, зберігання.
Окрім цього, вимогами зазначеного стандарту передбачено ідентифікування і реєстрування проб шляхом складення відповідного звіту відбирання проб, в якому зазначаються точка відбирання, шифр для позначення точки відбирання, час початку і закінчення відбирання, період часу відбирання, ціль відбирання проби, подробиці методу відбирання проби, подробиці польових тестів, умови консервації та зберігання до доставлення проб в лабораторію, зміни, що виникли після відбирання, контрольні проби, відібрані проби іншими дослідниками, присутність свідків.
З наданих позивачем до справи актів відбору проб та протоколів вимірювань, вбачається, що вони не містять відомостей, передбачених зазначеним Стандартом.
Відповідач вважає, що позивачем при відібранні проб, проведенні аналізів, складенні документів щодо результатів перевірки, порушені норми діючого законодавства України, Державних стандартів України.
Так, з моменту відібрання проб і до моменту проведення вимірювання показників складу та властивостей вод пройшло від семи до десяти діб, у зв'язку з чим проби підлягали консервації. Проте, в паспорті проб не зазначено, що вони консервувалися.
Скаржник посилається на те, що недотримання Державних стандартів України при відборі проб та їх дослідженні дає підстави вважати акти відбору проб та протоколи вимірювань неналежними доказами по справі.
На думку відповідача розрахунок збитків не відповідає Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсі, затверджених наказом №389 від 20 липня 2009 року Міністерства охорони навколишнього середовища України.
Скаржник вважає, що з метою перевірки розрахунку розміру збитків у справі слід було призначити судову експертизу, при цьому господарський суд безпідставно відхилив це клопотання.
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року, в позові відмовити.
Скаржник заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання неправомірними дій та скасування приписів Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, а також призначення по справі судової експертизи для проведення незалежної експертної оцінки з метою перевірки правильності проведення розрахунку розміру відшкодування збитків.
Павлоградський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області та Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області доводи апеляційної скарги заперечують, вважають рішення господарського суду законним, просять залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду Баранової А.В. від 18 серпня 2014 року справу №904/1568/14 передано на розгляд судді Джихур О.В., та колегією суддів у складі: головуючий суддя Джихур О.В., судді Виноградник О.М., Кузнецов В.О. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області прийнято до свого провадження, розгляд якої призначено на 23 вересня 2014 року о 10:00 год.
В судовому засіданні 23 вересня 2014 року оголошувалась перерва до 09 жовтня 2014 року, розгляд справи відкладався до 28 жовтня 2014 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні розглядаються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Матеріали справи свідчать, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області із залученням державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області у період з 15 жовтня 2012 року по 26 жовтня 2012 року, з 26 листопада 2012 року по 07 грудня 2012 року, з 17 грудня 2012 року по 28 грудня 2012 року проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України контролю дотримання нормативів складів забруднюючих речовин в об'єкти довкілля філією Павлоградське регіональне управління по водопостачанню і очистці каналізаційних стоків Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі "ПРУВОКС" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля").
При проведенні перевірки для здійснення контролю дотримання нормативів складу забруднюючих речовин відбиралися проби зворотних вод в р. Самара, ставка накопичувача в б. Свідовок, що підтверджується актами відбору проб води №42-12-3 від 18 грудня 2012 року, №40-12-3 від 26 листопада 2012 року, №35-12-3 від 16 жовтня 2012 року.
За результатами інструментального інспекційного контролю встановлено, що на складі зворотної (шахтної) води з ставка -накопичувача в б. Свідовок в р. Самара перевищуються нормативи ГДС по вмісту хлоридів, сухого залишку, нафтопродуктів, фосфатів, азоту амонійного, що є порушенням ст.ст.44, 70 Водного Кодексу України та відповідно ч.1 ст.59 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Перевірки проводилися та проби відбиралися в присутності повноважних представників відповідача головного інженера філії "ПРУВОКС" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" Жуковського А.М., інженера з охорони навколишнього середовища Невської Н.О.
Акти перевірки та відбору проб підписані представниками відповідача без зауважень.
За результатами перевірки відповідачу внесені позивачем приписи з вимогою усунення порушень природоохоронного законодавства від 26 жовтня 2012 року, 10 грудня 2012 року, 28 грудня 2012 року (а.с.24-26), складено протокол про адміністративне правопорушення від 25 жовтня 2012 року №09272, на підставі якого на заступника головного інженера з охорони навколишнього природного середовища філії "ПРУВОКС" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" ОСОБА_1. накладено штраф в розмірі 85 грн. Вказаний штраф сплачено 08 листопада 2012 року (а.с.29-32).
За результатами проведених перевірок позивачем здійснено розрахунок суми збитків, які підлягають відшкодуванню і направлено претензію про сплату 42 534, 79 грн. збитків.
Факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин на складі зворотної (шахтної) води з ставка -накопичувача в б. Свідовок в р. Самара підтверджуються актами перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 15 жовтня 2012 року -26 жовтня 2012 року, 26 листопада 2012 року -07 грудня 2012 року, 17 грудня 2012 року -28 грудня 2012 року, довідкою відповідача від 29 травня 2013 року №361 про кількість збротної шахтної води в р. Самара (а.с.45), протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб вод №42 від 26 грудня 2012 року, №40 від 06 грудня 2012 року, №35 від 25 жовтня 2012 року, притягненням відповідача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно вимог ст.70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Для отримання дозволу на здійснення водокористування у вигляді скидання стічних вод у водні об'єкти, необхідно розробити та затвердити нормативи граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин (далі - ГДС).
Нормативи ГДС затверджуються територіальними органами Мінекоресурсів одночасно з видачею дозволу на спеціальне водокористування. Вони розробляються щодо речовин, скидання яких нормується і які передбачені списками А, Б, В, Г до Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затвердженому ПКМ України від 11 вересня 1996 року №1100.
Так, відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (лист Вищого господарського суду України "Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища").
Згідно з пунктом 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 Водного кодексу України.
Згідно із статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Відповідно до ч.1, п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10 грудня 2004 року "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля", у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, ст.111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 Цивільного кодексу України.
Статтею 111 Водного кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Обов'язок відшкодування завданих збитків випливає як зі змісту ст.66 Конституції України, так і з норм глави 82 Цивільного кодексу України.
Збитки підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Більше того, відповідно до ст.69 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, "підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів".
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, у тому числі, скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389.
Позивачем розрахунок розміру збитків здійснено за формулою 12, наведеною в п.7.1. Методики, за період з 16 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року. Сума збитків складає 42 534, 79 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.1.2. Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів.
Таким чином, дана Методика застосовується у разі забруднення водних об'єктів не залежно від самовільного або аварійних скидів.
Згідно п.2.3.1. Методики, вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів.
В актах відбору проб вод та протоколах вимірювань показників складу та властивостей проб вод зазначено, що при відборі та зберіганні проб виконано вимоги нормативних документів: ДСТУ ISO 5667-6-2001 Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок та інших водотоків; ДСТУ ISO 5667-10-2001 Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод; ГОСТ 17.1.5.04-81 Охорона природи. Гідросфера. Прилади та пристрої для відбору, первинної обробки і зберігання проб природних вод. Загальні технічні умови; ГОСТ 17.1.5.05-85 Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги до відбору проб поверхневих і морських вод, льоду та атмосферних опадів; КНД 211.1.0.009-94 Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод; КНД 211.0.2.098-03 Порядок проведення арбітражних вимірювань концентрації забруднюючих речовин в скидах, ґрунтах; ДСТУ ISO 5667-3-2001 Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами.
Як вже зазначалося вище, зазначені акти відбору проб води підписані представником відповідача без зауважень щодо процедури відбору.
Відповідно до п.п.2.2., 2.3., 2.4. Методики, факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.
При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.
З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.
Позивачем факт наднормативних скидів забруднюючих речовин встановлений на підставі вимірювань проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області та за результатами контролю якості зворотних вод, наданих хіміко-бактеріологічною лабораторією Тернівських очисних споруд. Проби води, відповідно з вимогами Методики, відбиралися тричі.
Розрахунок маси наднормативного складу забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою наведеної в п.п.5.1, 5.7 Методики.
Фактичні витрати зворотних вод визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.
Згідно довідки відповідача від 29 травня 2013 року об'єм збротних зворотних вод в р. Самара запруда -накопичувача в б. Свидовок в період з 16 жовтня 2012 року-31 грудня 2012 року становить 4,45 млн м3 (а.с.45). Саме в цей період тричі проводилася перевірка відповідача на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що позивачем при розрахунку збитків правильно взятий період з 16 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що в актах перевірки природоохоронного законодавства не зазначено період нормативного скиду забруднюючих речовин та вважає порушенням Національного стандарту України ДСТУ 180 5667-10:2005 те, що термін між відібранням проб та результатами вимірювань, згідно з протоколів вимірювання показників складу та властивостей проб води, становить від семи до одинадцяти діб.
Однак, вказані твердження не є вірними, оскільки розрахунок збитків виконаний по середнім концентраціям згідно з результатами контролю якості зворотних вод, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області та з результатами контролю якості зворотних вод, наданих підприємством (хіміко -бактеріологічна лабораторія Тернівських очисних споруд філії "Павлоградське регіональне управління по водопостачанню і очистці каналізаційних стоків" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", свідоцтво про атестацію №ПЧ- 081/2011, видане 18 квітня 2011 року Державним підприємством "ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ"), тому дати розрахунків не співпадають чітко з датами проведення перевірок дотримання нормативів скидів забруднюючих речовин в поверхневі водойми.
Виконання вимірювань вмісту забруднюючих речовин інспекцією виконується у відповідності до вимог діючих методик виконання вимірювань та в терміни, оговорені в відповідних методиках. Вимогами методик виконання вимірювань та ДСТУ ISO 5667-3-2001 передбачається аналіз проб на вміст деяких показників без попереднього консервування протягом 1 - 5 діб за умови зберігання при температурі +2°С - +5 °С. Відібрані проби у відповідності до п.5 ДСТУ 180 5667-3-2001 для транспортування пакуються у пересувний холодильник, в лабораторії зберігаються у стаціонарних холодильниках.
В актах відбору проб не вказується термін виконання вимірювань вмісту забруднюючих речовин в пробах вод, в протоколах вимірювань вказана дата початку вимірювань та дата видачі результатів вимірювань, вказання в протоколах вимірювання дати виконання вимірювань не передбачено.
Також відповідач посилається н; те, що в актах відбору проб та протоколів вимірювань не міститься відомостей, передбачених Національним стандартом України ДСТУ ISO 5667-10:2005.
Вказані доводи не можуть бути прийнятими до уваги враховуючи те, що відбір проб вод, скидаємих із ставка-накопичувача в б. Свідовок в р. Самара виконані у відповідності до вимог ДСТУ 180 5667-10-2005 Настанова щодо відібрання проб стічних вод. Форма акта відбору проб затверджена наказом Мінприроди України №194 від 31.12.2003 р. В усіх актах відбору проб, на які посилається відповідач, вказані:
- точка відбору проб;
- дата та час відбору проб;
- мета відбору проб;
- метод відбирання проб;
- умови консервування проб (у разі необхідності);
- час доставки проб в лабораторію
- відбір проб виконаний у посуд, що відповідає вимогам методик виконання вимірювань та підготовлений до використання у відповідності до вимог методик виконання вимірювань;
- відбір проб всіх зазначених проб виконаний в присутності представника підприємства, акти відбору проб підписані представниками підприємства без зауважень.
Клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи з метою перевірки правильності розрахунку збитків, заподіяних державі, задоволенню не підлягає, оскільки вина відповідача в порушенні природоохоронного законодавства доведена належними доказами, а саме: актами перевірок, приписами, постановою про накладення адміністративного стягнення на посадову особу і таке інше.
Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі здійснено на підставі Методики "Розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року №389, свій контррозрахунок відповідач не надав.
Не підлягає також задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання неправомірними дій та скасування приписів Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, оскільки відповідачем не представлені докази вирішення спору в адміністративному суді, за повідомленням представника відповідача спір по суті не розглядався, оскільки Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" пропущено шестимісячний строк для визнання припису нечинним.
З врахуванням викладеного, судова колегія вважає що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.49, 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2014 року у справі № 904/1568/14 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко
(Дата підписання постанови в повному обсязі 03.11.14 р.)