Справа №580/873/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Стеценко В. А.
Номер провадження 22-ц/788/1917/14 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г.
Категорія - 50
29 жовтня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Рибалки В. Г.,
суддів - Ільченко О. Ю. , Попруги С. В.
за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 22 вересня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3
про стягнення аліментів на час навчання дочки,
ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом у травні 2014 року. Просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 22 вересня 2014 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено частково.
Постановлено стягувати з ОСОБА_3 аліменти в розмірі ? частини від усіх видів заробітку на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 21 травня 2014 року до 04 квітня 2019 року чи до закінчення нею навчання та перераховувати їх матері - ОСОБА_4
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 22 вересня 2014 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 вересня 1995 року по 08 грудня 2006 року. Від спільного шлюбу мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка навчається у Одеському національному морському університеті на факультеті транспортних технологій та систем, на першому курсі денного відділення, на бюджетній основі до липня 2017 року. З вересня 2013 року по березень 2014 року отримувала стипендію в розмірі 730 грн. в місяць. ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1 і є власником цієї квартири. Іллічівським міським судом розглядається спір між сторонами про визнання за ОСОБА_6 права власності на1/2 частину спільного майна - квартири, яка знаходиться АДРЕСА_1. З 29 травня 2014 року ОСОБА_3 зареєстрований в Лебединському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна особа. В ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 станом на 14 червня 2014 року має сім поточних та два депозитних рахунки. Залишок коштів на рахунках становить 2 107 грн. 18 коп. ОСОБА_3 належить однокімнатна квартира АДРЕСА_2.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з'ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.
Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що він не має можливості сплачувати аліменти на повнолітню доньку у зв'язку із тим, що він є безробітним та зареєстрований в Лебединському міськрайонному центрі зайнятості не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач є працездатною особою, має освіту та декілька спеціальностей.
Ствердження в апеляційній скарзі про те, що у зв'язку з тим, що відповідач має захворювання - розлади особистості шизоїдний тип він не має можливості працевлаштуватись не є підставою для скасування рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 дійсно має психічні розлади, але докази того, що він не має можливості знайти роботу відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що до повноліття доньки він був зобов'язаний сплачувати аліменти, а після її повноліття це не є обов'язковим є безпідставними.
Ствердження ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції безпідставно врахував кошти на поточних рахунках в ПАТ КБ «ПриватБанк» як доходи відповідача, а вказані гроші були покладені його батьками для його лікування у психіатричній лікарні є недоведеними.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд дійшов до необґрунтованого висновку щодо отриманням відповідачем коштів від орендної плати за квартиру від наймачів у м. Іллічівську, ствердження відповідача про те, вказані кошти отримує його дружина ОСОБА_4 є безпідставними. При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на ім'я ОСОБА_3, а тому йому належить право визначати способи використання цієї квартири та цілі на які повинні витрачатися кошти, отримані від її використання.
Однак, стягнення судом з відповідача аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання повнолітньої доньки є безпідставними, оскільки при ухваленні рішення повинно бути враховано стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має захворювання - розлади особистості шизоїдний тип та зареєстрований в Лебединському міськрайонному центрі зайнятості. Вказане свідчить про те, що на даний час він є безробітним.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає за необхідне стягувати аліменти з ОСОБА_3 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі, а саме 300 грн. щомісяця, з чим погодився і сам відповідач.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині розміру аліментів.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 22 вересня 2014 року в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_3, змінити та визначити його у сумі 300 грн. на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а не 1/4 частини від усіх видів заробітку, як зазначено в рішенні місцевого суду.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: