Провадження №2-а/748/50/14
Єдиний унікальний № 748/2982/14-а
31 жовтня 2014 року Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого судді - Майбороди С.М.,
при секретарі - Головач О.М.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача Даниленко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Чернігівського району Чернігівської області Даниленко Олександра Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову ПС1 №527819 від 04.10.2014 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що п.9.8 Правил дорожнього руху України він не порушував, посилаючись на те, що включення ближнього світла фар у світлу пору доби регулюється п.9.1 Правил дорожнього руху України, що є попереджувальним сигналом і відповідальність має наставати за ст. 125 КУпАП.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та зазначаючи, що його слід попередити, при цьому стверджував, що він рухався в межах населеного пункту.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що позивач рухався за межами населеного пункту, який позначається відповідним знаком, тобто за межами м.Чернігів на 10 км автошляху Чернігів-Пакуль-КПП Славутич та порушив вимоги п.9.8. Правил дорожнього руху України.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 04.10.2014 року та встановлено судом, ОСОБА_1 04 жовтня 2014 року об 14 год. 57 хв., керуючи автомобілем «ISUZU» д.н.з. НОМЕР_1 на 10 км автошляху Чернігів-Пакуль-КПП Славутич у світлу пору доби поза населеним пунктом рухався без ближнього світла фар та денних ходових вогнів, чим порушив вимоги п. 9.8. ПДР України.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Приписи ч. 2 ст. 71 КАС України зобов'язують саме суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах про протиправність його рішень, дій чи бездіяльності доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ОСОБА_1, зазначаючи у адміністративному позові та надаючи пояснення у суді підтвердив те, що рухався у згаданий день на автомобілі з не увімкненим ближнім світлом, за відсутності у нього при цьому в автомобілі денних ходових вогнів, однак наполягав на тому, що не порушував вимог згаданого пунку 9.8 ПДР України та не вчинив адмінправопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки за неувімкнений за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денний ходовий вогонь або ближнє світло для нього мала б настати адміністративна відповідальність за ст. 125 КУпАП. Також не вважав, що рухався за межами населеного пункту.
Відповідно до пункту 9.8 Правил дорожнього руху України з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Позивач не дотримався вимог зазначеного пункту Правил дорожнього руху України, при цьому з пояснень відповідача, які узгоджуються з оглянутим в судовому засіданні відеозаписом вбачається, що позивач рухався за межами населеного пункту та в судовому засіданні не зміг чітко пояснити в межах якого населеного пункту, який має бути позначений відповідним знаком, він здійснював рух, при цьому підтвердив, що вже виїхав за межі м.Чернігів.
Системний аналіз положень розділу 9 «Попереджувальні сигнали» та розділу 19 «Зовнішні світлові прилади» Правил дорожнього руху України дає підстави дійти до висновку, що недотримання позивачем вимог пункту 9.8 ПДР України (відсутність ввімкнених денних ходових вогнів або ближнього світла фар) за своєю правовою природою є порушенням використання (користування) зовнішніми освітлювальними приладами та підпадає під нормативне регулювання частиною 2 статті 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний на підставі досліджених доказів з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 04.10.2014 року відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення, яку винесено начальником ВДАІ Чернігівського району Даниленко О.С. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 430 грн.
Вина позивача у порушенні п. 9.8 ПДР та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у т.ч. підтверджується також поясненнями позивача, розмір накладеного штрафу відповідає санкції вказаної статті.
Зміст постанови в справі про адміністративне правопорушення від 04.10.2014 року відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при її винесенні було дотримано порядок розгляду та з'ясовані обставини, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова була винесена суб»єктом владних повноважень: начальником ВДАІ Чернігівського району Даниленко О.С. у межах наданих йому повноважень, під час виконання ним службових обов'язків та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 6 - 10, 14, 71, 86, 159-163, 167, 171-2 ч. 2 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Чернігівського району Чернігівської області Даниленко Олександра Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Відповідно до ст. 171-2 ч. 2 КАС України постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М.Майборода