14 жовтня 2014 р.Справа № 635/5365/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.
за участю: позивачки - ОСОБА_1,
представника позивачки - ОСОБА_2,
представника відповідача - Хонюкової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області на постанову Харківського районного суду Харківської області від 29.08.2014р. по справі № 635/5365/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, в якому з урахуванням подальших уточнень просила: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області щодо відмови у зарахуванні їй стажу роботи за період з 01 червня 2005 року по 31 травня 2007 року та призначення відповідної пенсії; скасувати рішення б/н від 20 березня 2014 року щодо відмови в призначенні їй пенсії за віком; зобов'язати відповідача зарахувати їй страховий стаж роботи за період з 01 червня 2005 року по 31 травня 2007 року; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 11 березня 2014 року.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: скасовано рішення б/н від 20 березня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області щодо відмови в призначенні позивачці пенсії за віком; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області зарахувати позивачці страховий стаж за період роботи з 01 червня 2005 року по 31 травня 2007 року; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області розглянути питання про призначення позивачці пенсії за віком з 11 березня 2014 року; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2014 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України 2Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням відповідача від 20 березня 2014 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу 30 років, відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
У зазначеному рішенні вказано, що страховий стаж, який підлягає зарахуванню, складає 28 років 02 місяці 14 днів. Зарахувати страховий стаж з 01 червня 2005 року по 31 травня 2007 року в ДП «Комунальник» АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» немає підстав, оскільки адміністрація підприємства не сплатила внески до Пенсійного фонду за вказаний період (а.с. 5).
Згідно з копії трудової книжки позивача, з 01 листопада 1999 року позивачка прийнята прибиральницею сходової клітки за переведенням з ДП «ДСК» (наказ №2-К від 01 листопада 1999 року) 01 липня 2002 року переведена прибиральницею службових приміщень (наказ №47-К від 01 липня 2002 року) 26 грудня 2006 року ДП «Комунальник» АО «КДСК» перейменований в ДП «Комунальник» АОЗТ «КДСК». 01 червня 2007 року позивач звільнена згідно ст. 36 п.1 КЗпП України за згодою сторін (а.с. 9-13).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 лютого 2010 року Дочірнє підприємство «Комунальник» Акціонерного товариства закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс» ліквідовано (а.с. 14-16).
Судом першої інстанції встановлено, що серед списочного складу працюючих на ДП «Комунальник» АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» позивачка знаходиться, заробітна плата нараховувалась і відповідно утримувалися та сплачувалися внески до Пенсійного фонду в складі загального фонду оплати праці всіх працівників та загальної суми страхових внесків в-цілому по підприємству (а.с. 36).
Згідно архівної довідки від 29 серпня 2014 року (а.с. 75), за період червня 2005 року - травня 2007 року із заробітної плати позивачки в ДП «Комунальник» АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» утримувались внески до Пенсійного фонду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача щодо відмови в призначенні пенсії позивачки пенсії за віком необґрунтоване та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суд першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено, що до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Судовим розглядом встановлено, що із заробітної плати позивачки у період роботи в ДП «Комунальник» АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» щомісяця утримувалась сума страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі у спірний період з 01 червня 2005 року по 31 травня 2007 року.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює позивач, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмова УПФУ у Харківській області в призначенні позивачці пенсії через неперерахування ДП «Комунальник» АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» страхових внесків необґрунтована та протиправна.
Статтею 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, у зв'язку з чим позивач не має нести відповідальність за порушення вимог законодавства щодо перерахування страхових внесків, допущені ДП «Комунальник» АТЗТ «Куряжський домобудівельний комбінат».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що у зв'язку з тим, що предметом спору в даній справі є рішення відповідача від 20 березня 2014 року про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком через відмову зарахувати страховий стаж у спірний період, і скасування вказаного рішення з одночасним зобов'язанням відповідача зарахувати страховий стаж за спірний період є достатнім для захисту і відновлення прав позивача, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні страхового стажу за спірний період задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського районного суду Харківської області від 29.08.2014р. по справі № 635/5365/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.
Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2014 р.