29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" жовтня 2014 р.Справа № 924/1424/14
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали
за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" с. Подільське, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області
про стягнення 47 337,61грн.
Представники сторін:
позивача: Кордас Ж.А. за довіреністю № 14/20-150-14 від 01.07.14р.
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 46 257,01 грн. заборгованості в т.ч. 44 321,43грн. боргу за договором лізингу № 22-09-44бпл/112 від 13.03.2009р., 2213,46грн. пені, 531,86грн. інфляційних нарахувань та 270,86грн. 3% річних.
Представник позивача в судове засідання з'явився, повідомив суду про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 44 321,43грн. на підтвердження чого надав банківські виписки від 22.09.14р. та від 24.09.14р.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. У надісланому на адресу суду листі від 30.09.14р. повідомив про сплату основного боргу в розмірі 44 321,43грн. Поряд із цим просить не стягувати нараховані позивачем штрафні санкції.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
13.03.09р. між державним відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (лізингодавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" (лізингоодержувач) укладено договір прямого лізинг №22-09-44 бпл/112, згідно умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1.1).
У додатку №1 сторони погодили найменування, кількість, ціну і вартість предмету лізингу, а також об'єкт лізингу - зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич.
Строк лізингу відраховується з моменту укладення сторонами акту приймання-передачі у користування предмету лізингу, що укладається у 3 автентичних примірниках (п. 2.1 договору).
Згідно п. 3.4.3. лізингоодержувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.
У розділі 4 договору прямого лізингу сторони погодили лізингові платежі, зокрема, згідно п.п. 4.1., 4.3 за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмету лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів". Лізингоодержувач після укладення договору перераховує на рахунки лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 % його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.
У розділі 7 сторони передбачили відповідальність лізингоодержувача за порушення строків сплати лізингових платежів у вигляді сплати пені за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідно до п.п.8.1 договору він набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.
Згідно акту приймання-передачі від 10.04.2009р., підписаного та скріпленого печатками сторін, відповідач прийняв у лізинг зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" № 989,990 виробництва ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" (2 од.).
Відповідачем допущена заборгованість за черговий лізинговий платіж у загальній сумі 44 321,43 грн., який згідно п. 4.1. договору, повинно бути сплачено 10.07.2014р. Натомість даний платіж сплачено частинами 22.09.14р. та 24.09.14р.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань на підставі п. 7.1. договору лізингу позивач нарахував пеню в розмірі 2 213,46грн. за період з 11.07.14р. по 21.09.14р. із суми 44 321,43грн. та за період з 22.09.14р. по 23.09.14р. із суми 30 000грн.
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 531,86грн. інфляційні втрати за липень-серпень 2014 року та 270,86грн. 3% річних за період з 11.07.14р. по 21.09.14р. із суми 44 321,43грн. та за період з 22.09.14р. по 23.09.14р. із суми 30 000грн.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору прямого лізингу і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, зокрема, відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 297 ГК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Термін сплати лізингу, відповідно до договору, встановлюється числом дати підписання акту, тобто 10.04.09р., перший лізинговий платіж сплачується через 3 місяці з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні 3 місяці. Отже, обов'язок сплати чергового лізингового платежу виник у відповідача 10.07.2014р.
Як вбачається із поданих позивачем виписок руху коштів по банківському рахунку відповідачем сплачено борг частинами 22.09.14р. та 24.09.14р., тобто після звернення із позовом до суду (22.09.14р.), а тому в цій частині провадження підлягає припиненню відповідно до п.1.1 ст.80 ГПК України.
У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторони у договорі передбачили такий вид відповідальності відповідача як пеня за порушення строків сплати лізингових платежів. Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даною сумою, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути її з відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" с. Подільське, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області про стягнення 47337,61грн. задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (с. Подільське, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04328447) на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код 30401456) 2213,46 грн. (дві тисячі двісті тринадцять гривень 26коп.) - пені, 270,86грн. (двісті сімдесят гривень 86 коп.) - 3% річних, 531,86грн. (п'ятсот тридцять одну гривню 86коп.) - інфляційних втрати, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В частині стягнення 44 321,43грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Повний текст складено 27.10.2014р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 2 примірники: 1 - до справи, 2 - відповідачу (с. Подільське, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області).