28 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1524/14
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент» (далі - позивач, або ТОВ «МА «Сі-Ейджент») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, або ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області) про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо зазначення в акті перевірки неправдивих відомостей про відсутність факту підтвердження реальності господарських операцій у грудні 2013 року та лютому 2014 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мет-Сплав», Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ «Каргіл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропус», зобов'язання Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також з підсистеми «Податковий блок» відомості викладені в акті перевірки від 23 квітня 2014 року щодо не підтвердження факту реальності господарських операцій у грудні 2013 року та лютому 2014 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мет-Сплав», Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ «Каргіл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропус».
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року вказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушенні норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.33 т.2), від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, причини неприбуття представника відповідача не відомі.
Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, на підставі наказу на перевірку № 378 від 18.04.2014 року та повідомлення № 205 від 18.04.2014 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «МА «Сі-Ейджент» за період грудень 2013 року, лютий 2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Мет-сплав», за результатами якої складено акт № 889/14-04-22-02/37630508 від 23.04.2014 року.
У висновках викладених в зазначеному акті перевірки відповідачем, зокрема, зазначено, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій здійсненних між ТОВ «МА «Сі-Ейджент» та ТОВ «Мет-сплав» за грудень 2013 року та лютий 2014 року на загальну суму 5300248,17 грн. (в т.ч. ПДВ 823347,69 грн.) та із зазначеним у акті перевірки контрагентом - покупцем ТОВ «АТ «Каргіл» за грудень 2013 року та контрагентами покупцями ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус» за лютий 2014 року.
До таких висновків перевіряючи дійшли через наявність інформації у системі «Податковий блок», що викладена в акті ПІ у Куйбишевському районі м. Донецька «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мет-сплав» від 26.03.2014 року та через те, що перевіряючі не прийняли до уваги документи, надані позивачем, по транспортуванню вантажів (послуги надавав контрагент позивача ТОВ «Мет-сплав») тобто, контролюючий орган, не визнав ці документи первинними.
За результатами перевірки ТОВ «МА «Сі-Ейджент», відповідач податкові повідомлення-рішення не приймав, але на підставі зазначеного акту перевірки здійснив коригування показників податкової звітності позивача у картці особового рахунку ТОВ «МА «Сі-Ейджент».
Не погодившись з вказаними висновками податкового органу, здійсненими за результатами проведення зазначеної перевірки, а також діями відповідача щодо здійснення коригування показників податкової звітності позивача на підставі цих висновків останній звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача з огляду на викладене.
Відповідно до статті 63 Податкового кодексу України - облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковому органу, відповідно до статті 66 Податкового кодексу України, надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно пунктами 183.1, 183.12, 183.15 статті 183 Податкового кодексу України - будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє прийти до висновку про право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, проте, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Водночас, згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.
Відтак, внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.
Отже, за встановлених судом першої інстанції обставин щодо відсутності винесених на підставі складеного за результатами перевірки позивача акта податкових-повідомлень рішень про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо самостійної зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту спірної перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є протиправними, а тому обґрунтовано зобов'язав відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також з підсистеми «Податковий блок» відомості викладені в акті перевірки від 23 квітня 2014 року щодо не підтвердження факту реальності господарських операцій у грудні 2013 року та лютому 2014 року між позивачем та ТОВ «Мет-Сплав», ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус».
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача в частині зазначення в акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23.04.2014 року неправдивих відомостей про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ «МА «Сі-Ейджент» та ТОВ «Мет-Сплав» за грудень 2013 року та лютий 2014 року на загальну суму 5300 248,17 грн., в т.ч. ПДВ 823347, 69 грн., та із зазначеним в акті перевірки контрагентом-покупцем ТОВ «АТ «Каргіл» за грудень 2013 року та контрагентами - покупцями ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус» за лютий 2014 року, з огляду на викладене.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Отже, акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Викладені у ньому податковим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що приймаються на підставі такого акту тощо, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.
Оцінка акту перевірки, в тому числі, і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача в частині зазначення в акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23.04.2014 року неправдивих відомостей про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ «МА «Сі-Ейджент» та ТОВ «Мет-Сплав» за грудень 2013 року та лютий 2014 року на загальну суму 5300248,17 грн., в т.ч. ПДВ 823347, 69 грн., та із зазначеним в акті перевірки контрагентом-покупцем ТОВ «АТ «Каргіл» за грудень 2013 року та контрагентами - покупцями ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус» за лютий 2014 року, оскільки зазначені висновки відповідача викладені в акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23.04.2014 року та самі по собі не породжують для ТОВ «МА «Сі-Ейджент» правових наслідків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, в частині задоволення позовних вимог ТОВ «МА «Сі-Ейджент» про визнання протиправними дії відповідача в частині зазначення в акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23.04.2014 року неправдивих відомостей про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ «МА «Сі-Ейджент» та ТОВ «Мет-Сплав» за грудень 2013 року та лютий 2014 року на загальну суму 5300248,17 грн., в т.ч. ПДВ 823347, 69 грн., та із зазначеним в акті перевірки контрагентом-покупцем ТОВ «АТ «Каргіл» за грудень 2013 року та контрагентами - покупцями ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус» за лютий 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям у вказаній частині нового рішення про відмови у задоволенні зазначених вимог позивача, в іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року - задовольнити частково.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент» про визнання протиправними дії відповідача в частині зазначення в акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23.04.2014 року неправдивих відомостей про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ «МА «Сі-Ейджент» та ТОВ «Мет-Сплав» за грудень 2013 року та лютий 2014 року на загальну суму 5300248,17 грн., в т.ч. ПДВ 823347, 69 грн., та із зазначеним в акті перевірки контрагентом-покупцем ТОВ «АТ «Каргіл» за грудень 2013 року та контрагентами - покупцями ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус» за лютий 2014 року - скасувати.
Прийняти у вказаній частині нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дії відповідача в частині зазначення в акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23.04.2014 року неправдивих відомостей про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ «МА «Сі-Ейджент» та ТОВ «Мет-Сплав» за грудень 2013 року та лютий 2014 року на загальну суму 5300248,17 грн., в т.ч. ПДВ 823347, 69 грн., та із зазначеним в акті перевірки контрагентом-покупцем ТОВ «АТ «Каргіл» за грудень 2013 року та контрагентами - покупцями ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус» за лютий 2014 року - залишити без задоволення.
В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/