Справа №442/7311/14-ц
Провадження №2/442/2297/2014
24 жовтня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді - Грицай М.М.,
з участю секретаря - Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Дрогобицької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Дрогобицької міської ради у ненаданні відповіді по суті; зобов'язати відповідача надати відповідь по суті на інформаційний запит за вхідним №17 від 16.09.2014 року.
Позов мотивує тим, що ОСОБА_3 є абонентом КП «ЖЕО» Дрогобицької міської ради з надання послуг по обслуговуванні будинків, споруд та прибудинкової території (балансоутримувач). 16.09.2014 року абонент звернулась до відповідача (вх. №17) для отримання необхідної їй послуги, але безрезультатно, чим було порушено її право як споживача на отримання якісних послуг, та порушено договір про надання послуг.
Позивач ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити. Пояснив, що стороною позивача було подано запит до КП «ЖЕО» щодо надання інформації про реєстрацію заяв аварійно-диспетчерською службою, які надійшли з квартири АДРЕСА_1 від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Зокрема, такий запит подавався з метою отримання інформації: коли саме і з якого приводу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зверталися в диспетчерську службу КП «ЖЕО». Однак, відповідачем не було надано належної відповіді на вказаний інформаційний запит. Договір на надання житлово-комунальних послуг укладався у 2007 році між ОСОБА_3 та Комунальним підприємством «Будинкова управа №3». Такий договір між КП «ЖЕО» та ОСОБА_3 не укладався, оскільки останню офіційно про необхідність його укладення повідомлено не було, а також вважає вказаний договір пролонгованим, так як КП «ЖЕО» є правонаступником КП «БУ №3». Будинок, в якому проживає ОСОБА_3, перебуває на балансі КП «ЖЕО». Відповідачем недобросовісно надавалися житлово-комунальні послуги, тому він та ОСОБА_3 зверталися до аварійно-диспетчерської служби з відповідними заявками про надання послуг. Однак, не отримавши таких, вони звернулися до КП «ЖЕО» за отриманням відповідної інформації, щоб знати, коли саме (день, година) і за наданням якої послуги вони зверталися в диспетчерську службу підприємства. Оскільки такої інформації не надано належним чином, вважає, що у такому випадку відповідачем порушено право ОСОБА_3 як споживача послуг. Доповнив, що в даному випадку не ставиться питання щодо якості надання послуг, а питання: чи дійсно надано послугу щодо надання відповіді.
Представник відповідача КП «ЖЕО» Дрогобицької міської - Савицька М.М. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Пояснила, що між КП «ЖЕО» та ОСОБА_3 договір на надання житлово-комунальних послуг не укладався. Такого виду договір, укладений у 2007 році між КП «БУ №3» та ОСОБА_3, є недійсним, оскільки термін його дії закінчився. Аварійно-диспетчерська служба є структурним підрозділом КП «ЖЕО», який не має ні гербової печатки, ні журналу вхідної кореспонденції. Даною службою лише здійснюється реєстрація викликів, які стосуються різного роду аварій. Однак, з інформаційного запиту позивача невідомо, про які саме звернення до диспетчерської служби йде мова. КП «ЖЕО» 17.09.2014 року було підготовлено відповідь на інформаційний запит ОСОБА_2, проте, надіслано таку за адресою: АДРЕСА_1. Тому частково визнають позовні вимоги, оскільки відповідь надіслана не за адресою, на яку просив направити її ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), а за вищезазначеною.
Вислухавши пояснення сторін, беручи до уваги вищенаведене, з'ясувавши обставини справи та оглянувши її матеріали, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що будинок АДРЕСА_1, в якому проживає ОСОБА_3, перебуває на балансі комунального підприємства «ЖЕО» Дрогобицької міської ради. Договір між ОСОБА_3 та КП «ЖЕО» на надання житлово-комунальних послуг не укладався.
Як вбачається з інформаційного запиту, поданого ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на адресу КП «ЖЕО», такий зареєстрований 16.09.2014 року за вхідним №17. Зі змісту вказаного запиту видно, що останній звернувся на підставі ст.32 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 5, 9, 18, 27 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст. 5, 9, 18, 29, 32 Закону України «Про інформацію» з проханням надати інформацію про реєстрацію заяв аварійно-диспетчерською службою, що надійшли з квартири АДРЕСА_1 з якими зверталися ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Одночасно просив відповідь надати на адресу: АДРЕСА_2, ОСОБА_2 Вказаний запит підписаний ОСОБА_2, як заявником, без зазначення додатків до такого, в тому числі копії довіреності на повноваження дій, вчинених в інтересах ОСОБА_3
З листа КП «ЖЕО» за №588 від 17.09.2014 року вбачається, що такий адресовано ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, на АДРЕСА_1 Зазначено, що аварійно-диспетчерська служба міста здійснює реєстрацію викликів, які стосуються виключно оперативного усунення значних ушкоджень різного роду аварій житлового фонду, а саме: електропостачання, водопостачання та водовідведення каналізації, систем центрального опалення, ліфтів. Аварійно-диспетчерська служба міста не проводить реєстрацію будь-яких інших заяв, оскільки така реєстрація здійснюється в КП «ЖЕО» за адресою: м.Дрогобич, вул.Індустріальна, 4.
Разом з тим, у матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 (або ж ОСОБА_2.) є власником, орендарем чи квартиронаймачем квартири №6 у будинку АДРЕСА_1 немає і таких судом не здобуто.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 3 ч.2 ст.21 цього ж Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 затверджено Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що укладається з власником житлового будинку (гуртожитку), власником (наймачем) квартири (житлового приміщення в гуртожитку), власником, орендарем нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).
Відповідно до ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Отже, як встановлено судом, договір про надання житлово-комунальних послуг між ОСОБА_3 та балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, КП «ЖЕО», не укладався, зрештою, як і не здобуто доказів того, що остання є власником квартири (орендарем чи квартиронаймачем) житлового приміщення у даному будинку, а відтак, і споживачем послуг, які надає відповідач.
Разом з тим, доказів, які передбачені ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», про відсутність таких послуг або ненадання їх в повному об'ємі, позивачем не представлено.
Крім цього, пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Тобто, інформацію щодо надання житлово-комунальних послуг та взаємопов'язаних з ними (похідних) даних.
Вказаною статтею зазначено й ряд інших прав, які має споживач, однак, жодним чином не пов'язаних з отриманням послуги у вигляді надання відповіді щодо кількості, часу та причин звернень до балансоутримувача (виконавця житлово-комунальних послуг).
Також, відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Таким чином, доводи позивача з приводу того, що право ОСОБА_3, як споживача житлово-комунальних послуг, на отримання послуги у вигляді відповіді (інформації) щодо кількості, часу та причин звернень в аварійно-диспетчерську службу, порушено відповідачем, як балансоутримувачем та виконавцем таких послуг, є безпідставними. Зокрема, з причин відсутності укладеного між останніми договору про надання житлово-комунальних послуг, а також враховуючи те, що відповідь на інформаційний запит не може бути послугою (як зазначив позивач в обґрунтування позовних вимог), яка є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, тобто такою, яку надає виконавець (балансоутримувач) на виконання умов договору про надання житлово-комунальних послуг.
Крім цього, суд звертає увагу на те, ОСОБА_2 звернувся з інформаційним запитом до КП «ЖЕО» особисто, як заявник, не посилаючись на те, що діє в інтересах ОСОБА_3, та не додавши копії довіреності на повноваження вчинення відповідних дій в інтересах останньої, як споживача, при цьому, не будучи особисто споживачем послуг, які надає відповідач, оскільки зазначає свою адресу проживання м.Борислав. Також, у своєму інформаційному запиті ОСОБА_2, як зазначалось вище, звертається до відповідача на підставі Конституції України, ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про інформацію», що може свідчити про звернення останнього для отримання відповідної інформації, проте, не як споживача чи в інтересах споживача житлово-комунальних послуг (що врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги»). Відтак, неналежне отримання відповіді не слід розцінювати як порушення прав споживача.
А тому, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 3, 10, 57-60, 64, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання» Дрогобицької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя ____________ Грицай М.М.