Ухвала від 27.10.2014 по справі 2а-392/07

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 р. Справа № 62186/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення коштів недоотриманого грошового забезпечення зі Закарпатського обласного військового комісаріату, які були виплачені у меншому від належного розміру під час проходження військової служби,-

ВСТАНОВИЛА:

05.02.2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення коштів недоотриманого грошового забезпечення зі Закарпатського обласного військового комісаріату, які були виплачені у меншому від належного розміру під час проходження військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що недоплата надбавки з моменту її ведення, тобто з 01.05.2003 року у розмірі 90%, як військовослужбовцю зі стажем безперервної військової служби в Збройних силах України понад 25 років з боку відповідача є неправомірною.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2007 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірною недоплату ОСОБА_1 . Закарпатським обласним військовим комісаріатом починаючи з 01.05.2003 року надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України за розміром 90%, що встановлено Указом Президента України від 05.05.2003 року №389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України». Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 недоотриману суму у розмірі 13505,61 грн. щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних силах України. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 недоотриману суму у розмірі 3168,01 грн. компенсації втрати частини доходів грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що жодної заборгованості по грошовому забезпеченню у Закарпатському обласному військовому комісаріаті перед ОСОБА_1 не обліковано. Також зазначають, що виплата щомісячної надбавки за безперервну військову службу залежно від стажу служби здійснювалось ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі розпоряджень Міністра оборони України і відповідно заборгованості по виплаті вищевказаної надбавки перед ним не існувало.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційне провадження в справі підлягає закриттю як помилково відкрите з таких підстав.

Відповідно до ст.186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно із ч.4 ст.189 КАС України (із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» № 4176-VI від 20.12.2011 року) незалежно від поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.03.2007 року судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні проголошено оскаржувану постанову .Апеляційна скарга відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, до суду першої інстанції подана 05.03.2012 року, тобто після спливу одного року з моменту проголошення оскаржуваної постанови.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційне провадження в справі підлягає закриттю як помилково відкрите, оскільки апеляційна скарга відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, подана після спливу одного року з моменту оголошення цієї постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 189 195, 197, 199 п.4, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Закарпатського обласного військового камісаріату на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2007 року у справі №2а-392/07 - закрити як помилково відкрите.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний

Попередній документ
41140803
Наступний документ
41140805
Інформація про рішення:
№ рішення: 41140804
№ справи: 2а-392/07
Дата рішення: 27.10.2014
Дата публікації: 12.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: